Сьогодні за кордоном залишається багато українців, які вимушено покинули рідну землю через війну. Для них приїзд українських артистів, співаків та акторів — це не просто подія, а важлива зустріч з рідною культурою, мовою та традиціями. Нещодавно українські актори вирушили у гастролі містами Європи з виставою “Наші Кайдаші”, яка зібрала повні зали глядачів.

Нам вдалося поспілкувалися з акторкою Наталкою Денисенко, яка поділилася своїми враженнями від гастролей, розповіла про труднощі на шляху та незабутні моменти зустрічей з українцями за кордоном.

Якими були реакції закордонних глядачів на виставу “Наші Кайдаші”?

Наталка Денисенко: Найперше, варто відзначити, що квитки розкупили дуже швидко. Українці за кордоном, особливо ті, хто виїхав через війну чи ще до її початку, прагнуть бачити українське мистецтво: акторів, співаків, театральні постановки. Зали були повністю заповнені, глядачі дякували як зі сцени, так і через соціальні мережі. Було багато квітів і теплих слів в Instagram. Нас навіть запрошували приїхати ще з іншими виставами, що, звісно, було дуже приємно.

Як відрізнялись реакції глядачів на виставу в різних країнах?

Наталка Денисенко: Загалом, наші люди схожі у своїх реакціях, адже “Наші Кайдаші” торкаються повсякденного життя кожного українця. Це історія про село, де головні проблеми крутяться навколо родинних взаємин, зокрема, як порозумітися зі своєю свахою. Це легка комедія, тому люди здебільшого однаково реагують на жарти, хоча в різні дні реакції можуть трохи відрізнятися: хтось сміється більше, хтось менше. Проте за кордоном глядачі інколи дійсно стриманіші, адже відчувають більший тиск через війну, ніж ті, хто залишаються в Україні. Тому часом мені доводилося налаштовувати їх на легший вайб, що я робила перед виставою в ролі «Баби Палажки». Це допомагало створити розслаблену атмосферу й дати зрозуміти, що можна сміятися.

Чи довелось вашому колективу адаптовувати виставу для різних мовних або культурних середовищ? Якщо так, то як саме?

Наталка Денисенко: Ні, адаптація не була необхідна, оскільки ми грали вистави для українців, і вони виконувалися українською мовою, місцями навіть суржиком. Ми не змінювали нічого, грали, так само як у Луцьку, Вінниці чи Києві, тільки в таких містах, як Вроцлав, Варшава чи Амстердам.

Які складнощі виникали під час гастролей?

Наталка Денисенко: Насправді складнощів було чимало. Найбільша з них – це оформлення документів для чоловіків-акторів, адже виїзд за кордон зараз є непростим навіть для артистів. Організатори гастролей припустилися помилок під час подачі документів, і нам довелося їх переробляти в останні дні. Це було дуже стресово. Крім того, були труднощі з логістикою та загальною організацією поїздок, але наш колектив, як справжня сім’я, підтримували одне одного. Особливо хочу подякувати виконавчому продюсеру Роману та продюсеру Жені Олійнику – вони зробили все можливе, щоб покращити ситуацію.

Чи вдалось тобі прогулятись містами під час гастролей? Де вдалось побувати та що запам’яталось?

Наталка Денисенко: Через складнощі з логістикою нам не завжди вдавалося побачити міста, але ми трохи прогулялися по Амстердаму. Я обожнюю це місто, зокрема за канали, квартал “червоних ліхтарів”, місцеві оселедці й пиво. У Варшаві ми відвідали Королівський замок і трохи побродили по центру. Звісно, дівчатка не втрималися й зайшли в торговий центр за косметикою в Sephora, якої немає в Україні. Синочку також купила паротяг Brio, тому що їх не продають в Україні. А у Вроцлаві, який славиться гномиками, ми навіть знайшли одного й потерли його на удачу. Ці моменти залишили приємні спогади.

Яке місто, з тих, які вдалося відвідати, виявилось твоїм улюбленим?

Наталка Денисенко: Кожне місто було по-своєму чарівним. В Амстердамі запам’ятався ранок: сонячне світло, човни на каналах, ми гуляли маленькою компанією. У Вроцлаві мене вразила сцена на кіностудії, чудовий звук і тепла реакція глядачів. Там була просто неймовірна кількість українців. У Варшаві теж було особливо – я дуже люблю це місто, бо воно мені нагадує Київ. Наша вистава там спочатку затримувалась, але зал був повним, а перед виступом я отримала величезний букет від шанувальників, що зробило цей момент незабутнім. 

Куди ти мрієш приїхати з гастролями?

Наталка Денисенко: Ми маємо не просто мрії, а великі плани. Хочемо організувати масштабний тур, адже зрозуміли, що маємо всі можливості для цього. Наші глядачі дуже чекають на нас, і це безцінно – дарувати людям емоції. Крім того, ми зібрали хорошу суму на підтримку спецпідрозділу «Kraken» для Харківського напрямку. Попереду мріємо про гастролі в США, Канаді та розширений європейський тур. Попри важкі дороги, подорожі приносять мені справжнє задоволення, і я дуже чекаю на нові зустрічі з нашими людьми.