російські війська продовжують використовувати ударні дрони для атак по українських містах. Водночас дискусії про те, який саме безпілотник є «менш небезпечним», можуть створювати хибне відчуття безпеки. Ризик залежить не лише від типу дрона, а й від його бойової частини, швидкості, висоти польоту та тактики застосування. Про це повідомляє OBOZ.UA.

Окреме питання — нові режими повітряної тривоги. Зокрема, «жовтий» рівень не означає, що загроза для людей є незначною. Ударний дрон може завдати смертельних травм і спричинити значні руйнування незалежно від того, який саме сигнал тривоги оголошено.

Як змінилися російські ударні дрони

Основним типом далекобійного ударного дрона, який росія активно застосовує проти українського тилу з 2022 року, залишається Shahed-136. За цей час його конструкцію та бойове оснащення неодноразово змінювали.

Перші версії мали бойову частину масою близько 50 кг, із приблизно 30 кг вибухової речовини. Саме для таких атак свого часу поширилася рекомендація ховатися за двома капітальними стінами. Однак навіть тоді такий спосіб захисту не гарантував відсутності травм.

Надалі російські військові почали посилювати бойові частини дронів. Зокрема, використовували додаткові уражаючі елементи, а також експериментували з термобаричними боєприпасами.

У 2025 році було підтверджено застосування росією посилених бойових частин масою близько 90 кг. У разі влучання такого дрона в багатоповерхівку наслідки можуть бути значно масштабнішими: від серйозного пошкодження кількох квартир до руйнування конструктивних елементів будинку.

Тому людина, яка бачить у небі ударний безпілотник, фактично не може визначити, яким саме боєприпасом він оснащений.

Чому швидкість дрона має значення

Ранні версії Shahed-136 летіли зі швидкістю близько 180 км/год. Це давало більше часу для реагування цивільним та роботи засобів протиповітряної оборони.

Водночас росія почала використовувати й реактивні модифікації. Зокрема, швидкість окремих версій Shahed-238 могла сягати 500–600 км/год залежно від встановленого двигуна.

Вища швидкість скорочує час від моменту виявлення цілі до її можливого ураження. Вона також ускладнює роботу частини засобів перехоплення.

Окрему проблему становлять дрони, які можуть летіти на значній висоті. Їхнє перехоплення потребує відповідних засобів протиповітряної оборони, а універсального способу знищення всіх типів ударних безпілотників не існує.

Водночас це не означає, що певний тип дрона можна назвати «безпечним». Навіть відносно повільний безпілотник із меншою бойовою частиною залишається смертельною загрозою в разі влучання.

Чому не варто покладатися на «дві стіни»

Правило «двох стін» свого часу стало однією з найпоширеніших рекомендацій під час атак дронами. Його суть полягала в тому, щоб перебувати між двома капітальними стінами, бажано у внутрішній частині будинку.

Однак така конструкція не є повноцінним укриттям. Вона може зменшити ризик ураження уламками за певних обставин, але не гарантує захисту від вибухової хвилі, пожежі, обвалу конструкцій чи інших наслідків прямого влучання.

Саме тому під час повітряної тривоги пріоритетом має бути перехід до обладнаного укриття.

Найбезпечнішим варіантом залишаються захисні споруди, підземні приміщення та інші офіційно визначені укриття, які можуть забезпечити кращий рівень захисту.

«Жовта» тривога — не сигнал залишатися на вулиці

Окрему увагу варто звернути на сприйняття різних режимів повітряної тривоги. Наявність «жовтого» режиму не повинна формувати у людей враження, що небезпека є незначною.

Під час атаки дронами ситуація може змінюватися дуже швидко. Маршрут безпілотника, напрямок його руху, робота ППО та момент можливого удару неможливо достовірно оцінити людині, яка перебуває на вулиці.

Тому орієнтуватися виключно на колір або умовний рівень тривоги небезпечно. Якщо оголошено повітряну тривогу, цивільним варто залишити відкритий простір і перейти в укриття.

Головне правило під час атаки — не намагатися визначити, «наскільки небезпечний» дрон, і не чекати, поки ситуація стане очевидною. Будь-який ударний безпілотник становить потенційну загрозу для життя.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що на Оболоні в Києві під час однієї з недавніх масштабних атак український письменник Олександр Шугай постраждав від прямого влучання Шахеда. Пошкодження зазнало і його житло.

Читайте також: Виплати від міста та «єВідновлення»: що потрібно зробити одразу після обстрілу, аби не втратити гроші

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.