Щоб надати піці більш витончений смак та аромат, існує кілька способів, і один з них – це приготувати правильний, густий, насичений томатно-овочевий соус, який стане її основою.

Якщо ви любите піцу, часто її готуєте і хочете насолоджуватися смаком пікантного соусу, приготовленого з стиглих літніх овочів, протягом усього року, має сенс заготувати його про запас, чим ми зараз і займемося.

Список інгредієнтів:

• 3 кг стиглих помідорів
• 400 г червоного солодкого перцю
• 1-2 гострі перці
• 300 г цибулі
• 40-50 г солі
• 100-130 г цукру
• 100 г оливкової олії
• 1/2 ч. л. чорного меленого перцю
• 1 ст. з верхом солодкої паприки (15 г)
• 2 ст. з верхом італійських трав (15 г)
• 2 головки часнику (60 г)
• 50 мл яблучного/винного оцту 4-6% (25-30 мл 9%)

Вихід: 2,2 – 2,3 л

Покроковий рецепт:

За рецептом, з овочів, нам знадобиться 3 кг стиглих м’ясистих помідорів, 400 г червоного солодкого перцю, 1-2 гострі перчики і 300 г цибулі.

У томатів робимо хрестоподібний надріз, відправляємо в будь-яку глибоку ємність, заливаємо окропом і залишаємо на 3-4 хвилини.

Тим часом розрізаємо цибулю на такі шматки, щоб зручно було подрібнювати.

Солодкий перець очищаємо від насіння і теж нарізаємо на шматки.

У гострого перцю видаляємо тільки плодоніжку, а насіння залишаємо.

З помідорів зливаємо окріп і відразу ж заливаємо їх холодною водою, залишаємо так буквально на хвилину, зливаємо всю воду і очищаємо від шкірки. Розрізаємо, позбавляємося плодоніжок і теж ріжемо на відповідні за розміром часточки.

Підготовлені овочі подрібнюємо будь-яким зручним способом – на м’ясорубці, в кухонному комбайні або за допомогою блендера.

Овочеву масу зливаємо в каструлю, бажано широку, об’ємом не менше 4 літрів.

Ставимо каструлю на плиту, відразу всипаємо 2 ст. солі з легкою гіркою та 4 повні ложки цукру – вагу в грамах я залишу в описі. Вливаємо 100 г оливкової олії та розмішуємо до розчинення солі та цукру.

Доводимо суміш до кипіння, засікаємо час і середньому вогні уварюємо масу протягом години.

Тим часом, подрібнюємо дві середні головки часнику будь-яким зручним способом – через прес, на дрібній тертці або у ступці.

Якщо у вас не надто соковиті м’ясисті помідори, достатньо 45 хвилин варіння. Піну збирати не треба, у процесі варіння вона сама зникає. Наше завдання – уварити томатну масу практично до половини початкового обсягу.

Крім перерахованих вище овочів, до складу соусу можуть входити морква та стебловий селера, які так само, як і інші продукти необхідно подрібнити.
Як варіант, такий соус можна готувати із попередньо обсмажених на олії цибулі, часнику та моркви, з подальшим подрібненням разом із томатами.
Якщо ви ставите собі за мету отримати максимально однорідний по текстурі соус, типу кетчупу, і плануєте протерти масу через сито, тоді немає сенсу попередньо знімати з помідорів шкірку.

Варимо масу на середньому вогні, періодично помішуючи, щоб не підгоріла, оскільки в процесі уварювання вона густіє і осідає на дно каструлі.

У міру уварювання томатної маси зачищаємо стінки каструлі силіконовою лопаткою.

Ось так виглядає соус через годину кипіння – він уже став значно густішим.

У цей момент додаємо всі інші спеції та прянощі – 1/2 ч.л. чорного меленого перцю, повну з верхом столову ложку солодкої паприки, 2 ст. з гіркою прованських або, як нас, італійських трав, подрібнений часник і 50 мл винного або яблучного оцту, який виступає в ролі не так консерванту, як для балансу смаку.

Якщо ви противник оцту, навіть натурального, не додавайте цей інгредієнт.

Суміш перемішуємо і варимо на повільному вогні ще 30 хвилин. За цей час усі прянощі подружаться і віддадуть соусу весь смак та аромат. Вже зараз на кухні пахне, як у справжній піцерії!

А поки соус томиться, підготуйте баночки, бажано невеликі, об’ємом не більше 250-300 мл – саме стільки соусу йде на одну велику піцу.

Їх потрібно простерилізувати, а кришки прокип’ятити.

Поки гарячий соус, він здаватиметься вам рідким, але як тільки охолоне, помітно загусне.

Є ще один спосіб загустити соус на цьому етапі – додати в нього томатну пасту до бажаної консистенції, довести суміш до кипіння і потім розливати в баночки.

Банки з соусом герметично закриваємо кришками і даємо охолонути при кімнатній температурі.

Після півтори години уварювання, таку консервацію можна не укутувати.

До речі, для піци як соус також відмінно підходить пряний томатний соус з базиліком, найсмачніша овочева приправа “Полтавська”, а для любителів гостренького – аджика “Кобра”. Усі ці рецепти є на каналі.

З цієї кількості продуктів виходить два з лишком літри ідеального, густого, дуже ароматного, смачного соусу, який можна використовувати не тільки для піци – він чудово підходить для подачі страв з макаронних виробів, овочів, рису, бобових, м’ясних котлет, риби, приготування. лазаньї та соусу Болоньєзе.

Зберігати такий соус можна навіть за умов квартири.

Принадність цього соусу не тільки в його смаку, а й у тому, що він завжди під рукою і значно економить час на приготування улюбленої піци.

Радуйте себе і своїх близьких безпрограшними заготовками, якими ви користуватиметеся і насолоджуватиметеся цілий рік!