У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику науковці дослідили старі цвинтарі, які раптово припинили функціонувати. Під час експедиції вони вивчали рослинність, старі дерева та інші природні й історичні особливості цих територій. Про це повідомили в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна.

Експедиція науковців Івана Мойсієнка та Надії Скобель до Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника була присвячена дослідженню цвинтарів, розташованих на його території. Загалом фахівці обстежили 24 такі об’єкти.

«Унікальність їх полягає в тому, що це були діючі цвинтарі, які раптово перестали функціонувати. Зазвичай же цвинтарі «помирають» поступово та довго», – йдеться в повідомленні.

На цвинтарях виявили понад 400 видів рослин

Проведене обстеження показало значне різноманіття рослинності. На 24 цвинтарях науковці зафіксували понад 400 спонтаннозростаючих видів судинних рослин. Серед них є низка видів, які вважаються регіонально рідкісними.

Окремою знахідкою експедиції стала наголоватка волошкова (Jurinea cyanoides). Цей вид зазначений у Резолюції №4 Бернської конвенції. Наголоватку волошкову дослідники виявили на кількох цвинтарях.

Ще однією особливістю обстежених територій стали старі дерева. Практично на кожному цвинтарі росли дерева, обхват стовбурів яких становив понад 200 або 300 сантиметрів.

Найбільший обхват серед живих дубів зафіксували на рівні 446 сантиметрів. Водночас параметри мертвого дуба-гіганта були ще більшими — його стовбур мав 510 сантиметрів в обхваті. Серед сосен найбільший показник становив 259 сантиметрів.

Науковці зазначають, що старі дерева майже не збереглися в лісах, які оточують ці території. Натомість саме на цвинтарях вони змогли вціліти. Це пов’язано із сакральним статусом таких місць.

Чим ще унікальні цвинтарі Чорнобильського заповідника

Водночас цвинтарі Чорнобильського заповідника мають цінність не лише з погляду біологічного різноманіття. На їхній території також збереглися інші унікальні об’єкти та пам’ятки — кургани, борті та невеликі дерев’яні «церкви» на похованнях старообрядців.

Автори дослідження подякували Силам оборони України за можливість проводити експедиційні роботи та жити. Науковці також зазначили, що вже чекають на наступну весняну експедицію.

Окремо вони висловили вдячність Денису Вишневському за організацію логістики дослідження та цікаві історії, а також колегам Якову Дідуху, Наталії Пашкевич, Олександру Борсуку та Іллі Жигіру за спільно проведені експедиційні будні, які дослідники жартома назвали святами.

Дослідження відбувалися за підтримки Німецького федерального екологічного фонду Deutsche Bundesstiftung Umwelt (DBU). Фінансування надали в межах ініціативи Ukraine funding initiative «Biodiversity at risk: The protection of cultural heritage sites in Ukrainian Polissia».

«Київщина 24/7» також повідомляла, що на територіях Чорнобильського заповідника, якими нещодавно пройшла пожежа, вже почали з’являтися перші рослини. Серед тих, хто освоює ділянки, — зніт вузьколистий, портулак городній та будяк звичайний. Після пожежі на таких територіях відкриваються простори, де зменшується конкуренція з боку іншої рослинності. Це створює умови для видів, які здатні швидко заселяти порушені ділянки.

Читайте також: У Чорнобильському заповіднику зафіксували активність вовків: фахівці попередили про «осінній режим»

Фото: Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.