Ексклюзив

Шулявський міст – це вже не просто інфраструктурний об’єкт столиці, а монументальний пам’ятник тому, як бюджетні мільйони на очах у всієї країни перетворюються на мільярди, а гучні обіцянки закінчуються багаторічними судовими процесами.

Майже 10 років минуло відтоді, як від старої конструкції відвалився перший шматок бетону. За цей час початковий договір на реконструкцію вартістю 598,49 млн грн «розпух» до загального кошторису проєкту у 2,44 млрд грн.

І ось, здавалося б, настала розв’язка: у вересні 2026 року Верховний Суд поставив крапку в багаторічній судовій тяганині, залишивши в силі рішення про стягнення з підрядника понад 1,1 млрд грн.

Але чи справді місту вдасться повернути ці кошти, чи це лише чергова хвиля паперової тяганини – розбиралася редакція ІА «Київщина 24/7».

Від аварійного мосту до нескінченних тендерів

Історія великих грошей на Шулявці розпочалася ще у 2018 році, коли місто оголосило перший тендер на реконструкцію розв’язки за проєктом неповного «листка конюшини» (трилисника) та з обов’язковим знесенням будівель колишнього заводу «Більшовик».

У фіналі за реконструкцію Шулявського мосту зійшлися дві компанії: ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «Спецбуд-Плюс». Перемогу здобув «Альянс», запропонувавши ціну 598,49 млн грн – лише на тисячу гривень дешевше за пропозицію конкурента.

У розслідуванні «Схем», журналісти повідомили, що 100% власником та бенефіціаром «Північно-Українського Будівельного Альянсу» значиться Андрій Якусевич, який на той момент він був помічником-консультантом народного депутата та відомого забудовника Максима Микитася.

Сумніви журналістів та аналітиків щодо чесності торгів доволі швидко отримали офіційне підтвердження. 19 червня 2019 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав, що обидві фірми – «Північно-Український Будівельний Альянс» та «Спецбуд-Плюс» – входили до орбіти корпорації «Укрбуд» та діяли у змові, вчинивши антиконкурентні узгоджені дії.

Компанії оштрафували на 112 млн грн – по 56 млн кожну. Це вже був не просто журналістський висновок, а встановлений державним органом факт змови. Пізніше, у 2022 році, рішення АМКУ залишив у силі Верховний Суд у справі №910/9630/19, коли «Альянс» намагався оскаржити його в судах.

Гроші зникли, а будівництво зависло

У 2019 році навколо реконструкції виникала ще одна гучна історія пов’язана з Шулявським мостом. За даними видання «Наші гроші», підрядник отримав 583,44 млн грн, що становило близько 99,5% від суми контракту. Після цього будівельні роботи на об’єкті фактично зупинилися. Журналісти тоді вже прямо пов’язували «Альянс» із групою Микитася, який на тлі цих подій оголосив про вихід із будівельного бізнесу.

Попри це, КМДА регулярно перезатверджувала проєкт, а його вартість продовжувала зростати:

• 830,11 млн грн – початкова оцінка проєкту у 2017 році;
• 598,49 млн грн – перший договір із підрядником у 2018 році;
• 814,5 млн грн – вартість договору після перших додаткових угод;
• 1,05 млрд грн – скоригований проєкт у жовтні 2019 року;
• 1,99 млрд грн – новий кошторис проєкту в липні 2021 року

Нині, за інформацією «kyivvlada», чинним є розпорядженням КМВА від 13 березня 2024 року № 203, згідно з яким вартість робіт сягає вже 2,44 млрд грн.

Частину Шулявського мосту з горем навпіл відкрили наприкінці 2019 року, проте якість робіт майже одразу викликала питання. У грудні 2020 року на проїжджу частину впали три ліхтарні опори, пошкодивши дев’ять авто. Як повідомляло видання «NV», відповідальність за це лягла на генпідрядника, який відремонтував мережі власним коштом.

Кримінальний слід та принципова різниця у прізвищах

Діяльність «Північно-Українського Будівельного Альянсу» неодноразово цікавила правоохоронців. За інформацією ЗМІ, Національна поліція розпочала розслідування, під час якого попередньо встановила, що підрядник перерахував 67,9 млн грн на рахунки транзитних та фіктивних підприємств.

Водночас у цій історії важливо зберігати юридичну точність і не плутати фігурантів гучних розслідувань. Власником «Альянсу» є Андрій Григорович Якусевич. Натомість у гучних кримінальних справах НАБУ та САП – зокрема, щодо махінацій з квартирами Нацгвардії на 81,6 млн грн та розкрадань на будівництві складів Міноборони на понад 312 млн грн – фігурує Сергій Григорович Якусевич. Саме Якусевич проходить обвинуваченим у матеріалах ВАКС.

Суд виграно, але чи є що забирати?

У грудні 2023 року Київська міська прокуратура подала позов із вимогою визнати недійсними рішення тендерного комітету та договір з «Альянсом» (справа №910/20111/23). Підставою стало саме рішення АМКУ про змову. 4 червня 2024 року Господарський суд Києва задовольнив позов і постановив стягнути з компанії 1,117 млрд грн до державного бюджету.

А 22 вересня 2026 року Верховний Суд поставив крапку в цій справі, відхиливши касаційну скаргу підрядника.

Здавалося б, справедливість відновлено. Але є один важливий нюанс.

ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» ще з 2021 року рятують від банкрутства.

За даними судових матеріалів, кредиторська заборгованість компанії сягає 1,957 млрд грн, тоді як у разі ліквідації вартість усіх її активів становить лише 69,09 млн грн – менше ніж 4% від суми боргів.

Станом на вересень 2026 року «ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» перебуває у процедурі досудової санації – до відкриття провадження у справі про банкрутство. Це підтверджує свіжа ухвала Господарського суду міста Києва від 1 вересня 2026 року у справі №910/6714/22. Суд прямо зазначає, що щодо компанії діє санація до відкриття провадження у справі про банкрутство. У 2024 та 2025 роках суд також затверджував зміни до плану санації.

Таким чином, у вересні 2026 року держава отримала остаточне судове рішення на свою користь: договір із підрядником Шулявського мосту визнано недійсним, а з ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» підлягає стягненню 1,117 млрд грн.

Однак тепер починається інша частина цієї історії – виконання рішення. У судових матеріалах фігурує кредиторська заборгованість компанії майже 1,96 млрд грн, тоді як оцінена в межах санаційної процедури вартість активів значно менша.

Тож головне питання після перемоги прокуратури в судах звучить уже не «хто винен у цій історії?», а «скільки з присудженого мільярда держава реально зможе повернути?».

Читайте також: Куди зникають мільярди Києва: довгобуди, що роками поглинають бюджет столиці.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.