Південний міст — одна з найважливіших транспортних артерій Києва, яка поєднує правий і лівий береги Дніпра. Після нічних російських атак безпілотниками 1–2 жовтня рух цим мостовим переходом довелося повністю обмежити до експертних висновків щодо його безпеки.

Про історію, інженерні особливості та стратегічне значення переправи розповідає «24 Канал».

Історія будівництва та унікальна інженерія

Спорудження Південного мосту розпочалося у 1983 році та тривало сім років. Проєкт розробив видатний київський мостобудівник Георгій Фукс, автор Північного, Подільсько-Воскресенського мостів та мосту Метро.

Ключові факти про Південний міст:

• Габарити: Довжина споруди становить близько 1,26 кілометра, вона має 6 смуг для автотранспорту та дві колії метрополітену посередині.
• Конструкція: Основою є вантова система із двох пілонів та 144 сталевих канатів (вантів), які утримують основний проліт.
• Інженерний прорив: Південний міст став одним із перших у СРСР великих вантових мостів, поєднаних із залізничним/метро-транспортом. За ці рішення автори проєкту у 1989 році отримали Державну премію СРСР.

Автомобільний рух мостом відкрили 25 грудня 1990 року, а поїзди Сирецько-Печерської лінії метро запустили 30 грудня 1992 року.

Як пояснив у коментарі DW експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов, окупанти обрали Південний міст ціллю через його ключову роль у транспортній системі столиці.

1. Пасажиропотік метро: У години пік «зеленою» гілкою метро через Південний міст переправляється від 10 до 15 тисяч пасажирів за годину. Крім того, саме цим маршрутом дозволяли рух поїздів під час жовтого рівня повітряної тривоги.
2. Логістична незамінність: Міст має критичне значення для важкого та вантажного автотранспорту. На мосту Патона діють суворі технічні обмеження, а Дарницький і Подільський мости менш зручні для магістрального сполучення.

За словами інженерів, повністю зруйнувати таку масивну споруду кількома ударами надзвичайно складно. Проте локальні пошкодження вимагають зупинки руху, ретельних обстежень та комплексних ремонтних робіт.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що застосування російськими окупаційними військами нових реактивних безпілотників із високою швидкістю та маневреністю докорінно змінило ритм і щільність повітряних тривог у Києві. Розтягнуті у часі запуски поодиноких БпЛА розривають робочий день, спричиняють сотні мільйонів гривень щоденних збитків та створюють транспортний колапс між берегами Дніпра.

Читайте також: 296 об’єктів пошкоджено у Милі: Калашник розповів про компенсації постраждалим

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.