У середині жовтня 1872 року місто Тернопіль зіткнулося з низкою великих пожеж. На вулицях Смиківецькій, Микулинецькій, Татарській, Дівочій та Глибокій полум’я знищило 23 обійстя і господарства. Ці трагічні події спонукали громаду до дій. Саме тоді, за ініціативи бургомістра д-ра Леона Козьміньського, обраного в листопаді 1872 року, було організовано комітет самооборони від пожеж – створено першу пожежну охорону.

Літо 1873 року стало свідком ще однієї страшної події – пожежі в Старому замку. Внаслідок вибуху гарматних набоїв вогонь поширився на прилеглі території, знищивши луки, через що мешканці були змушені випасати худобу за межами міста.

12 липня 1875 року спалахнула нова пожежа, цього разу у стайні поблизу Нового замку. Вогонь знищив єдину в місті театральну залу і швидко перекинувся на Старий замок, де були військові казарми. Обидва будинки та кілька прилеглих хат постраждали від пожежі, завдавши Тернополю збитків на суму близько 40 тисяч зл. рин.

Як зазначили у пресслужбі ГУ ДСНС України в області, ці події заклали фундамент для розвитку організованої пожежної охорони, яка й надалі відігравала ключову роль у захисті міста від стихій.