У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16114, який передбачає зміни до правил працевлаштування молоді. Документ пропонує збільшити допустиму тривалість роботи для неповнолітніх, дозволити залучати їх до роботи у вихідні, змінити порядок оплати праці та запровадити електронні трудові договори. Про це пише Судово-юридична газета.

Проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо розширення трудових можливостей для молоді» має на меті спростити офіційне працевлаштування та зменшити адміністративне навантаження на роботодавців.

У пояснювальній записці зазначається, що чинні правила формувалися за інших соціально-економічних умов і частково не відповідають сучасним потребам ринку праці. Зокрема, в умовах дефіциту працівників розширення можливостей для легального працевлаштування молоді має допомогти залучити додаткові трудові ресурси та дати молодим людям змогу отримати перший офіційний досвід роботи.

Водночас запропоновані зміни стосуються не лише неповнолітніх, а й загальних правил оформлення трудових відносин.

Скільки годин зможуть працювати неповнолітні

Одна з головних пропозицій законопроєкту — збільшити дозволену тривалість робочого часу для працівників молодшого віку.

Нині Кодекс законів про працю передбачає такі обмеження:

• для працівників віком від 16 до 18 років — не більше 36 годин на тиждень;
• для осіб віком від 15 до 16 років, а також учнів від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, — не більше 24 годин на тиждень.

Законопроєкт пропонує збільшити ці показники до 38 і 26 годин відповідно. Тобто в обох випадках дозволена тривалість роботи зросте на дві години на тиждень.

Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, передбачене обмеження максимальної тривалості роботи залежно від віку зберігатиметься.

Чи зможуть неповнолітні працювати у вихідні

Документ також пропонує змінити правила залучення неповнолітніх до роботи у вихідні дні.

Чинна стаття 192 КЗпП забороняє залучати працівників віком до 18 років до нічних, надурочних робіт і роботи у вихідні.

У разі ухвалення законопроєкту заборона на нічні та надурочні роботи залишиться, однак окреме обмеження щодо роботи у вихідні пропонують прибрати.

Це розширить можливості роботодавців залучати неповнолітніх до роботи в такі дні. Водночас інші загальні вимоги трудового законодавства щодо роботи у вихідні продовжуватимуть діяти.

Як зміниться оплата праці молодих працівників

Законопроєкт передбачає перегляд правил оплати праці неповнолітніх зі скороченою тривалістю робочого часу.

За чинними нормами, для таких працівників передбачена оплата в обсязі, установленому для відповідної категорії при повній тривалості щоденної роботи.

Натомість нова редакція статті 194 КЗпП передбачає виплату зарплати пропорційно фактично відпрацьованому часу з дотриманням установлених законодавством гарантій щодо мінімальної заробітної плати.

Для учнів закладів загальної середньої та професійної освіти, які працюють у вільний від навчання час, збережеться можливість оплати пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Крім того, підприємствам прямо дозволять установлювати таким працівникам доплати до заробітної плати.

Електронні трудові договори замість паперових

Ще одна пропозиція стосується оформлення трудових відносин. Законопроєкт доповнює статтю 24 КЗпП положеннями, які дозволять укладати трудові договори в електронній формі.

Якщо працівник і роботодавець погодяться на такий формат, договір вважатиметься укладеним у письмовій формі. Для його підписання пропонують використовувати кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Ідентифікація працівника відбуватиметься за допомогою засобів електронної ідентифікації відповідно до законодавства. Подавати паперовий документ, що посвідчує особу, не потрібно, якщо інше прямо не передбачене законом.

Створення, пересилання та зберігання електронних документів здійснюватимуться за згодою сторін із дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Ця зміна стосуватиметься трудових договорів загалом, а не лише тих, які укладають із неповнолітніми.

Крім того, законопроєкт також пропонує дозволити встановлювати випробування при прийнятті на роботу осіб, які не досягли 18 років.

Для цього планують виключити неповнолітніх із переліку працівників, щодо яких випробування не встановлюється.

Отже, якщо зміни ухвалять, молодий вік сам по собі більше не буде підставою для автоматичної заборони випробувального терміну.

Медичні огляди — до 18 років замість 21

Окремі зміни стосуються обов’язкових медичних оглядів неповнолітніх.

За чинною редакцією статті 191 КЗпП, особи молодше 18 років проходять попередній медичний огляд перед працевлаштуванням, а надалі — періодичні огляди до досягнення 21 року.

Законопроєкт пропонує встановити, що попередній огляд мають проходити всі особи віком до 18 років, а повторні обов’язкові огляди проводитимуть щороку до досягнення повноліття.

Таким чином, період спеціального щорічного медичного контролю пропонують скоротити з 21 до 18 років.

Як зміниться облік неповнолітніх працівників

Чинна стаття 189 КЗпП передбачає спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їхнього народження.

Натомість законопроєкт пропонує використовувати дані Реєстру застрахованих осіб, у якому міститиметься інформація про всіх працівників, зокрема неповнолітніх.

Автори ініціативи пов’язують цю зміну зі зменшенням дублювання інформації та адміністративного навантаження на роботодавців.

Як пропонують змінити правила звільнення неповнолітніх

Документ передбачає виключення статті 198 КЗпП, яка встановлює спеціальні умови звільнення працівників віком до 18 років з ініціативи роботодавця. Зокрема, чинна норма пов’язує таке звільнення з необхідністю отримання згоди відповідного органу у справах дітей.

Водночас законопроєкт пропонує змінити механізм захисту неповнолітніх працівників через нову редакцію статті 199 КЗпП.

Згідно із запропонованими положеннями, батьки неповнолітнього або інші його законні представники, а також державні органи, уповноважені контролювати дотримання законодавства про працю, зможуть вимагати розірвання трудового договору, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю дитини або не відповідає її інтересам.

Така вимога має бути обґрунтованою та підтвердженою відповідними документами або висновками. У разі її надходження роботодавець буде зобов’язаний звільнити неповнолітнього працівника.

У тексті законопроєкту також є технічна неточність: у пункті 9 зазначено, що в новій редакції викладається стаття 192, хоча за змістом і пояснювальною запискою йдеться про статтю 199 КЗпП. Водночас статтю 192 змінюють окремим пунктом 6 — у частині заборони нічних, надурочних робіт і роботи у вихідні дні.

Отже, законопроєкт №16114 пропонує комплексно переглянути правила працевлаштування молоді — від тривалості робочого часу та оплати праці до оформлення договорів і гарантій для неповнолітніх.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що в Україні дедалі більше неповнолітніх отримують перший офіційний досвід роботи. Найбільше таких працівників цьогоріч зафіксували у Києві — столиця випереджає всі інші регіони країни. Після початку повномасштабного вторгнення кількість офіційно працевлаштованих підлітків в Україні зросла майже у чотири рази. Якщо у 2022 році трудові договори мали 6729 дітей, то у 2025-му їхня кількість сягнула 23 812.

Читайте також: До 80% від зарплати та вихід на пенсію у 50 років: хто з робітників, які працювали на підземних роботах має право на пільгові виплати у 2026 році

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.