Батьки, здається, геть знахабніли! – Вам мало 30 тисяч на двох? – вирвалось в мене. Річ у тому, що я даю батькам гроші, але схоже це все, що їм потрібно від рідного сина…

Політика, Суспільство

Моя наполегливість та праця дали свої плоди. За кілька років я зумів піднятися кар’єрними сходами й це дало мені змогу забезпечувати старшим батькам трохи краще життя.

Я був дуже бажаною дитиною, але вони народили мене у солідному віці. Тож я старався завжди показати свою вдячність. Їхнє виховання неабияк вплинуло на мою успішність.

На той час я зміг дозволити собі життя в столиці. Але стикнувся з тим, що там все в рази дорожче. Довелось трохи економити, трохи менше висилати батькам гроші. Та вони зовсім не раділи з цього.

Потім я зрозумів, що потрібно купувати нерухомість, поки молодий, поки можу собі це дозволити. Хотів у готову квартиру привести красуню дружину і планувати дітей.

Батькам про іпотеку я не сказав. От тільки грошей довелось висилати тепер втричі менше, ніж вони звикли. Приїхавши в гості, я вислухав від них цілу виставу.

– Сину, в тебе якісь проблеми?

– Ні, все добре!

– То що тоді з грошима?

– А що з ними не так? – я вже почав нервувати.

– Їх недостатньо! – завівся батько.

– Ми для чого тебе виховували, вкладали стільки зусиль, стільки нервів та гуртків оплатили. Ти повинен розуміти, що тепер повинен дбати про нас! Ми ж не можемо собі дозволити все, що ти маєш! Хіба ми про це не домовлялися?

– Невже вам мало 30 тисяч гривень на двох? Ви ще цін у Києві не бачили! Я ледве звожу кінці з кінцями. Вже почав на метро їздити, щоб економити на пальному. Я виплачую іпотеку, ясно? Не хочу розтягувати це на роки, а виплатити якнайшвидше.

– Яка ще іпотека? А ти про нас подумав? Егоїст!

– Я егоїст? Та ви бачили, щоб хтось своїм батькам мільйон гривень просто на життя перераховував? Я можу відкрити вам всі транзакції, а ви сядете і все додасте, помножите!

– Невдячний! Ти як з матір’ю розмовляєш? Ще знущатися з нас вирішив!

– А по-моєму це ви знущаєтесь! 

Я не втримався і поїхав геть. Досі не розмовляємо, але я продовжую висилати їм гроші. Цікаво куди ж вони все витрачають? Я для них якийсь ходячий гаманець чи рідний син, не зрозумію!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.


Копіювати

Залишити відповідь