• Мамо, я завтра до школи не піду!
• Чого? Що сталося? Тебе хтось образив?
• Вчителька заборонила. Сказала, що повернутись можу лише, коли ти 500 гривень на генератор здаси!

В мене щелепа від цієї новини відвисла. Оце так! Ми живемо в невеличкому селі, у нас одна маленька школа, всього 250 дітей навчається. Після свята Першого дзвоника наша класна керівничка

сказала:

— Скоро зима і не знати, яка буде ситуація зі світлом. А зранку темно, і, крім того, клас інформатики не може працювати без електроенергії.

Так само не увімкнути проєктор чи монітор, а зараз під час навчального процесу без цього ніяк. Тож

треба купити потужний генератор.

• А хіба держава не видає? – спитав хтось з батьків.
• Може комусь і дасть, але нашій малій школі

навряд. Тож здайте по 500 гривень!

Частина батьків виступили проти і сказали, що

принципово цих грошей не дадуть. Я долучилась до

них, адже сама з двома дітьми живу, чоловік мій на війні. І нам доволі важко фінансово зараз.

Та те, що сказала донька – мене шокувало.

Наступного дня я пішла до директора.

• Хіба ж це нормально?
• А ви хочете, щоб ваші діти навчались?
• А як світло не вимикатимуть, то гроші ви

повернете?

• Звісно, ні. Скажу вам більше, доведеться ще щомісяця на дизельне пальне здавати. Чи я зі своєї кишені маю їх дати?
• В мене немає зайвих грошей!
• То нехай ваші діти навчаються вдома!

Я в розпачі. Не знаю, куди котиться наша країна, як дітям навіть навчання не можуть забезпечити. Що ж далі буде? Скажіть, що ви про це думаєте? І як вам позиція нашого директора і вчительки?

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації?

Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям:

С чи

). Ваша реакція має значення!

Що ви думаєте про цю новину? —

Поділіться своєю

думкою в коментарях та обговоріть з іншими!