Право на практиці

Запорізький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову лікаря-інтерна, якого мобілізували у 24 роки. Чоловік наполягав, що мав право на відстрочку через навчання в інтернатурі та не підлягав призову до досягнення 25-річного віку. Однак суд дійшов висновку, що відстрочку він не оформив у встановленому порядку, а після проходження військової підготовки та отримання звання молодшого лейтенанта запасу набув статусу військовозобов’язаного.

Про це йдеться в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/8119/26, повідомляє Судово-юридична газета.

Чому лікар оскаржив мобілізацію

Позивач, 2001 року народження, проходив інтернатуру за спеціальністю «Ортопедія та травматологія» в Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті. Навчання розпочалося 1 серпня 2025 року та мало завершитися 31 липня 2027 року. Паралельно чоловік працював лікарем-інтерном у міській лікарні № 9 Запорізької міської ради.

Він вважав, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку у зв’язку з навчанням в інтернатурі.

За словами позивача, 14 липня 2026 року він звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб оформити відстрочку. Проте того самого дня його направили на військово-лікарську комісію, яка визнала чоловіка придатним до служби. Після цього його призвали під час мобілізації та направили до військової частини.

Наступного дня, 15 липня, військовослужбовця зарахували до особового складу та призначили заступником командира другої ремонтної роти з озброєння ремонтно-відновлювального батальйону.

Чоловік звернувся до суду з вимогою скасувати наказ про його призов, а також зобов’язати військову частину звільнити його зі служби та виключити зі списків особового складу.

Чому суд не визнав право на відстрочку

Суд підтвердив, що закон передбачає право на відстрочку для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури. Водночас суд наголосив на необхідності оформити її відповідно до встановленої процедури.

Зокрема, Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, передбачає подання заяви та документів, які підтверджують право на відстрочку. Після їх розгляду уповноважена комісія ТЦК та СП ухвалює відповідне рішення.

На думку суду, сама наявність підстав для відстрочки ще не означає, що її вже надано в юридично встановленому порядку. Важливими є рішення уповноваженої комісії та виконання передбачених процедур.

У матеріалах справи суд не знайшов належних підтверджень того, що на момент мобілізації чоловік мав оформлену відстрочку. Також, за оцінкою суду, позивач не довів, що вжив необхідних заходів для її оформлення, і не надав доказів наявності підстав для бронювання.

Окремо суд зазначив, що в матеріалах справи не було доказів протиправного обмеження свободи пересування чоловіка, які підтверджували б його твердження про примусовий характер мобілізації.

Чому вік до 25 років не став підставою для скасування призову

Ще одним аргументом позивача було те, що на момент мобілізації йому не виповнилося 25 років. Чоловік вважав, що через це належав до категорії призовників, а не військовозобов’язаних, яких можуть мобілізувати.

Однак суд установив, що позивач пройшов військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу, був атестований до офіцерського складу та отримав первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу.

Відповідно до законодавства, громадяни, які отримали офіцерські звання після проходження такої підготовки, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Суд дійшов висновку, що після отримання звання молодшого лейтенанта запасу статус чоловіка змінився: він став військовозобов’язаним, а не призовником. Тому аргумент про недосягнення 25-річного віку суд відхилив.

Чому військова частина не зобов’язана була звільняти чоловіка

Суд також розглянув вимогу зобов’язати військову частину звільнити позивача зі служби та виключити його зі списків особового складу.

Представник військової частини зазначив, що чоловік не подавав командуванню відповідного рапорту з документами, які підтверджували б законні підстави для звільнення.

Крім того, суд урахував, що зарахування військовослужбовців до особового складу та виключення з нього здійснюються на підставі відповідних наказів. Оскільки суд не встановив протиправності наказу про мобілізацію, вимоги щодо звільнення та виключення зі списків особового складу також не задовольнили.

Яке рішення ухвалив суд

У підсумку Запорізький окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що на момент призову чоловік мав статус військовозобов’язаного, був визнаний придатним до військової служби та не мав належним чином оформленої відстрочки.

Рішення у справі № 280/8119/26 ухвалили в письмовому провадженні. Повний текст документа складено та підписано 5 жовтня 2026 року. Його можна оскаржити до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів із дня складення повного судового рішення.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у серпні 2026 року правила надання відстрочки від мобілізації в Україні залишаються без змін, попри поширені в мережі чутки про нібито розширення мобілізації на нові категорії громадян. Офіційно ця інформація не підтверджується.

Читайте також: Били цивільних під час мобілізації: на Київщині військовому ТЦК оголосили підозру

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.