Історик повернувся з Польщі, щоби захищати свою країну.

Назар народився в селищі Вишневе, що нині входить до Вишнівської громади на Дніпропетровщині. Дружно зростав із братом близнюком і сестрою. Хлопець завжди був старанним і допитливим.

Назар був гордістю своєї родини. Після закінчення школи для навчання обрав Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Закінчив його з відзнакою.

Надзвичайно порядна, принципова, надійна людина, розповідає про одногрупника медійниця Альона Стрільчук. Друзі і знайомі на нього завжди покладалися без вагань — і в навчанні, і в житті.

«1 вересня 2009-го. Ми з Назаром опинилися в одній групі на істфаці. Вже тоді він вирізнявся серед більшості студентів якоюсь зрілістю. Спокійний, відповідальний, розумний — він багато читав, дійсно цікавився історією та серйозно ставився до навчання. Здавалося, йому все вдається легко, на все він може знайти відповідь! Якщо сесія — то на відмінно, якщо участь у наукових конкурсах — то перемога», — згадує дівчина.

Через роки зринає у пам’яті Альони студентська поїздка на Одеські читання: «… наші веселі посиденьки студентів-істориків у потягу, наші прогулянки Одесою, наші виступи та дискусії на конференції та у буфеті ОНУ. Згадую гумор Назара, його професійні виступи, серйозні статті».

Доцент кафедри східноєвропейської історії Олег Бойко додає: «Дуже принциповий і порядний, серйозний і розумний. Із першого курсу підійшов і запропонував працювати під моїм керівництвом над темою». Викладач згадує, як понад 10 років тому зі студентом в Острозі здобули перемогу на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт.

Студентське життя Назара відзначилося багатьма конференціями та науковими здобутками: Шевченківська весна, Одеські та Каразінські читання, друге та перше місця у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт.

Навчався на історичному факультеті на бакалавраті на спеціальності «Історія», а в магістратурі — на спеціальності «Архівознавство» Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. У 2015-2018 роках здібний і старанний Назар Олещук продовжив наукові пошуки в аспірантурі Інституту історії України НАН України в Києві.

Вільно володів декількома мовами, публікував наукові статті. Працював за кордоном.

Навесні 2023 року Назар повернувся в Україну, щоби стати до лав 87-го окремого батальйону забезпечення ЗСУ.

Молодший сержант Назар Олещук загинув 22 березня 2025 року під час бойового завдання в Донецькій області. Йому назавжди 33 роки.

«Він міг залишитися у Польщі і жити своє життя там, але обрав інший шлях. Клята війна, яка дійсно забирає найкращих… Світла пам’ять, Назаре», — написала Альона.

Однокурсниця Олена Панова, старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, додала: «Дякую за захист, Назаре. Ти б про це все одно ніколи не дізнався, але на першому курсі ти мені дуже подобався. Спи спокійно. Впевнена, що побратими за тебе помстяться, а ми, дівчата, тут трошки допоможемо їм донатами».

Національна академія наук України висловила співчуття родині, близьким, друзям і побратимам загиблого воїна.

Поховали Героя в рідному Вишневому.

Вдячність і слава!

Валентина Кащенко

За матеріалами: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Вишнівська селищна територіальна громада

Фото: Історичний факультет ДНУ імені Олеся Гончара та Фейсбук-сторінка Назар Олещук

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform