«Порушення під час реєстрацій виявили два міністерства. Мінагрополітики — у діях кадастрового реєстратора, Мін’юст — у діях державного реєстратора, який зареєстрував приватну власність на об’єкт. За заявою міської ради триває і кримінальне провадження», — розповів міський голова Андрій Садовий.

Земельно-технічна експертиза встановила невідповідність технічної документації, на підставі якої зареєстрували право користування ділянкою. Також правоохоронці перевіряють ймовірне підроблення державного акта на право постійного користування землею.

«Розумію запитання львів’ян: чому ця історія триває стільки років? Сам перелік судів та експертиз не може бути задовільною відповіддю для громади. Потрібен результат — захищені права міста та відповідальність за встановлені порушення.

Саме цього ми добиваємося. Продовжуємо відстоювати позицію громади в суді та вимагатимемо притягнення винних до відповідальності.

Львів вклав у цей проєкт конкретні ресурси: гроші, землю, квартири. Наш обов’язок — захистити цей внесок громади», — пояснив Андрій Садовий.

Міська рада вважає ці реєстрації незаконними і, відповідно, звернулась до суду, щоб оскаржити документи на користування землею та домогтися скасування відповідних реєстрацій, зокрема права власності на торгово-промисловий центр.

«Судовий шлях виявився тривалим. Перші рішення місцевого та апеляційного господарських судів були не на користь громади. Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Вона знову перебуває на розгляді в апеляції.

Остаточного результату, якого добивається місто, поки немає», — зазначив він.

На минулому судовому засіданні, яке відбулось 1 вересня цього року, Андрій Садовий зауважив, що орієнтовні збитки громаді від незаконного використання земельних ділянок, становлять близько 500 мільйонів гривень.

Історія почалася у 1990 році. Львівський міськвиконком став співзасновником українсько-австрійського підприємства «Галінвест», яке мало збудувати готельний комплекс. Однак були і інші вкладники, зокрема Головне планово-економічне управління облвиконкому, Львівський об’єднаний авіазагін (підприємство, на базі якого згодом створили ДП «Львівські авіалінії») та інші менш публічні учасники.

Частка міста була найбільшою — 35%, або 2,8 мільйона тодішніх карбованців. Крім грошей, місто надало для реалізації проєкту дві земельні ділянки: 1,47 гектара на теперішній площі Князя Осмомисла та 1,63 гектара на вулиці Земельній. Із території майбутнього будівництва відселили мешканців чотирьох будинків.

Будівництво зупинилося на стадії фундаменту. У 2002 році австрійська компанія «ОстІнвест унд Баупротект ГМБХ» взялася за фінансове оздоровлення «Галінвесту». Львівську міську раду виключили зі складу учасників підприємства.

У 2020 році «Галінвест» зареєстрував право постійного користування ділянкою площею 0,66 гектара на площі Князя Осмомисла. У 2022 році, коли судові спори щодо землі ще тривали, на місці недобудованого фундаменту зареєстрували право власності на торгово-промисловий центр.

Раніше ми писали, що поліція повідомила про підозру державному реєстратору який реєстрував нерухомість на території «Добробуту».

У Львові на архітектурному конкурсі обрали як може виглядати новий громадський простір на місці колишнього ринку «Добробут». Тут планують висадити 245 дерев та зробити підземний паркінг.

Територія проєктування в рамках архітектурного конкурсу — одна із важливих частин історичного центру — колишнього передмістя, відома як дільниця «Кракідали». Вона є в буферній зоні ЮНЕСКО, у безпосередній близькості до оперного театру та площі Старий Ринок.

Читайте також: Андрій Садовий хоче частку у майбутньому готелі на “Добробуті”