Білогородська громада ще не оговталася від гучного земельного скандалу навколо майже 30 гектарів під багатоповерхову забудову, як у стінах сільради розгоряється нова, не менш гостра містобудівна історія.

Цього разу місцеві обранці вирішили замахнутися на промисловий масштаб: на 104-й сесії ухвалили серію рішень щодо розроблення та затвердження детальних планів територій під виробничо-складські комплекси.

Йдеться про понад 10 гектарів землі, долю яких вирішують за вже звичною для громади схемою – поспіхом, наосліп, без транспортних моделей, без картографічних матеріалів та оцінки реального соціально-економічного ефекту для жителів громади.

Журналісти ІА «Київщина 24/7» дізнались про це з публікації у Facebook депутата Білогородської сільської ради Романа Іваненка та звернулися за коментарем.

Земельне дежавю: що відбувається після скандальної 100-ї сесії

«Частина депутатського корпусу категорично вимагала розміщення на офіційному сайті сільради повного пакету документів під проєкти рішень, що в підсумку ведуть до зміни цільового призначення землі. Проте, ці вимоги просто проігнорували. Ми розуміємо можливі наслідки такого безумства, тому б’ємо на сполох», – відверто пояснив позицію свою і колег депутат.

В підсумку на порядку денному 104-ї сесії опинився цілий блок питань щодо розроблення нових детальних планів територій (ДПТ) у вигляді проєктів рішень на одну сторінку.

Ця ситуація нагадує події червня 2026 року. Тоді, на 100-й сесії Білогородської сільської ради, лише 13 депутатів підтримали надання дозволу на розроблення ДПТ під багатоквартирну забудову майже 30 гектарів. Як писала «Київщина 24/7» у матеріалі «Долю майже 30 га вирішили 13 депутатів: чому рішення у Білогородці викликало обурення», профільна земельна комісія тоді заблокувала проєкт через відсутність каналізаційної системи. Втім, це не завадило винести питання до сесійної зали та протягнути його мінімальною кількістю голосів.

Тоді ми вже писали про тих самих 13 депутатів, які забезпечили необхідну кількість голосів і дали «зелене світло» розробленню детального плану території.

Значна частина з них фінансово або адміністративно пов’язана із Білогородською сільською радою: одні отримують заробітну плату з місцевого бюджету, інші працюють у виконавчих органах чи комунальних установах, а ще частина має родинні зв’язки з керівництвом громади.

На 104-й сесії ситуація повторилася майже за тим самим сценарієм (щоправда, з новим депутатом замість відкликаного представника фракції «За майбутнє»), але цього разу – вже довкола виробничо-складських комплексів.

І знову виникає головне запитання: чи мають народні обранці хоч якісь реальні дані, аби оцінювати наслідки голосувань, і чи залишається у мешканців шанс вплинути на перетворення їхнього передмістя на масштабну забудову та логістичну зону?

«Під це рішення взагалі можна що завгодно підкладати»

Розгляд містобудівних питань у сільраді відбувається в умовах поспіху та інформаційного вакууму, у якому тримають як депутатів, так і громадськість.

«Зверніть увагу на текст проєкту рішення – ви по ньому не зможете нічого визначити. Навіть до якого населеного пункту територія розробки ДПТ відноситься. Перш ніж натискати кнопки, депутати повинні мати перед собою висновки профільних комісій і юридичного підрозділу, витяги з державних реєстрів, кадастрову карту та розгорнуті картографічні матеріали. Це все має бути зафіксовано в один пакет документів», – коментує Іваненко для «Київщини 24/7».

Такий підхід позбавляє депутатів і мешканців громади можливості заздалегідь зрозуміти реальні масштаби майбутніх перетворень та оцінити пов’язані ризики.

Як зламався механізм погоджувальних рад?

Розкриваючи закулісся сільради, депутат розповів про важливий нюанс, який передував нинішній кризі: приблизно до «сотої» сесії в раді працював механізм погоджувальних рад. Депутати перед сесіями годинами розбиралися з документами щодо земельних питань, отримували необхідні папери, знімали або коригували спірні проєкти. Формат діалогу працював, але у публічний простір усе одно потрапляли «пусті», хоч і відпрацьовані, проєкт рішення без детальної інформації.

«Так виходило, що нас, після витрачених годин на приведення земельних питань «до ладу», жителі громади підозрювали в приховуванні – разом із працівниками виконавчого органу, які якраз готували такі «таємничі» проєкти рішень», – пояснив Іваненко.

 «Організувалися 14 людей»: що відбувається всередині сільради?

За лаштунками земельних голосувань точиться жорстка політична боротьба. Депутати фракцій «Європейська солідарність» та «Слуга народу» відмовилися підтримувати сумнівні ДПТ, частина обранців навіть залишила сесійну залу на знак протесту проти ігнорування вимог надати інформацію про суть питань, винесених на голосування.

Втім, це не завадило ухвалити рішення. У сільраді ситуативно сформувалася більшість, яка «протискає» необхідні містобудівні питання.

«Організувалися 14 людей, яким цікаво дві дії: змінити цільове, видати містобуди», – заявив у коментарі «Київщина 24/7» голова фракції «Слуга народу» Сергій Пишний. «Нажаль, серед депутатів нашої фракції теж знайшовся один, кого влаштовує такий порядок. Ми з колегами прийняли рішення про його виключення з фракції та ініціювали процедуру відкликання».

Показовим епізодом стала й заява Михайла Ткача – голови земельної комісії від «Європейської солідарності» – про складення повноважень голови комісії. Документ оприлюднений без коментарів, але зрозуміло, що крок пов’язаний із небажанням легалізувати сумнівні рішення участю у процесах, адже все одно висновки профільної комісії ігноруються при голосуванні.

Чим закінчиться публічний протест частини депутатського корпусу Білогородської сільської ради, і чи зміниться практика подання інформації щодо процесів зміни цільового призначення земельних ділянок – буде зрозуміло згодом.

Що далі та чи має громада шанс зупинити складський хаос?

Рішення, ухвалені на 104-й сесії, – лише початок тривалого процесу. Попереду розроблення та оприлюднення детальних планів територій, громадські обговорення й остаточні голосування. За законом, запобіжником проти свавілля у містобудуванні мають бути громадські слухання. Вони дають мешканцям можливість ознайомитися з проєктом ДПТ, внести свої зауваження та вимагати захисту власних інтересів до того, як документ буде остаточно затверджений. Проте депутати висловлють  сумніви щодо того, чи буде процедура громадських слухань у Білогородській сільраді справді відкритою та змістовною.

«Громадські слухання – це обов’язкова частина процедури. Вони формально обов’язково будуть. З оголошенням на дверях сільської ради, на сайті (там же, де і рішення публікується про надання згоди на розробку ДПТ), і в якійсь «популярній» газеті», – з іронією зазначає Роман Іваненко.

І побоювання депутата мають підстави.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №555, порядок проведення громадських слухань передбачає оприлюднення повного проєкту містобудівної документації.

Слухання проводяться в межах громадського обговорення не раніше ніж через 10 днів після публікації проєкту, а оголошення про дату й місце їх проведення має з’явитися щонайменше за 5 робочих днів до події.

Сенс цієї процедури – не «повісити папірець на дверях», а дати людям достатньо часу, щоб вивчити схеми, залучити експертів і поставити владі гострі запитання.

Одним із найболючіших питань для жителів громади залишається транспортне навантаження, яке може суттєво зрости через появу нових логістичних і складських комплексів.

У громаді вже давно звертають увагу на те, що ключові автошляхи Білогородки, Гореничів та Святопетрівського працюють на межі своїх можливостей, перетворившись на забиті транзитні артерії. Складська логістика може означати десятки, а то й сотні вантажівок щодня. Якщо фури поїдуть вузькими й без того перевантаженими вулицями, це може обернутися щоденними заторами, прискореним руйнуванням дорожнього покриття, постійним шумом і прямою загрозою для пішоходів, особливо поблизу шкіл та дитячих садків.

Гнатівка вже б’є на сполох: досвід боротьби проти складів

Побоювання жителів щодо появи складських терміналів по сусідству далеко не безпідставні. Громада вже зіткнулася з подібною ситуацією. У селі Гнатівка спалахнув конфлікт, через який мешканці були змушені об’єднатися та звернутися до місцевої влади з колективною скаргою.

Згідно з інформацією, яка є в розпорядженні редакції «Київщини 24/7», ще 5 червня 2026 року жителі Гнатівки звернулися до влади з вимогою не допустити розміщення складів уздовж вулиці Соборної (автошлях Т-10-38), безпосередньо біля житлової забудови.

Після повторного звернення мешканців 20 липня, 25 серпня відбувся виїзд комісії за участю посадовців Білогородської сільради. За результатами огляду було направлено листи до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) щодо вжиття заходів реагування та призупинення будівництва, яке має ознаки самочинного.

Втім, із відповідей чиновників не випливає, що будівництво остаточно зупинили, а земельну ділянку повернули до початкового стану.

Цей конкретний об’єкт у Гнатівці не обов’язково тотожний проєктам із 104-ї сесії. Але цей кейс яскраво демонструє: склади вже «лізуть» у житлові зони, а людям доводиться витрачати сили й нерви на боротьбу з наслідками рішень, ухвалених у тиші кабінетів.

Для Білогородської громади настав критичний момент, коли потрібно вимагати від влади трьох принципових речей: повної прозорості та доступу до інформації, транспортних і економічних розрахунків, а також реальних, а не формальних громадських слухань

Питання не в тому, чи потрібні селам інвестиції, склади й нові робочі місця – тут відповідь очевидна, але питання в тому, як саме це робиться. Якщо рішення ухвалюються наосліп, без урахування спроможності доріг і вперемішку із житловими будинками, це називається не розвитком, а містобудівним хаосом.

Інформаційне агентство «Київщина 24/7» продовжить стежити за розвитком подій у Білогородській громаді та інформуватиме мешканців про рішення, які можуть змінити вигляд їхніх населених пунктів.

Читайте також: Опалювальний іспит для Київщини: куди громади витрачають мільйони за крок до похолодання.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.