Попри п’ять років повномасштабної війни, кияни досі змушені пристосовувати роботу, навчання дітей і повсякденні справи до повітряних тривог, перебоїв зі світлом, водою та транспортом. Водночас погіршення умов життя взимку може спонукати частину мешканців столиці тимчасово переїхати в інші регіони.

Про проблеми підготовки Києва до тривалих криз, настрої мешканців і ризики відтоку населення повідомило видання Dilo.ua.

Тривоги, перебої з водою та проблеми зі зв’язком

У вересні повітряні тривоги в Києві тривали загалом 85 годин у денний час. За даними Центру економічної стратегії, цей показник перевищив сумарну тривалість денних тривог за весь 2025 рік.

Через небезпеку частина підприємств призупиняє роботу, а обмеження руху мостами ускладнюють пересування між берегами Дніпра.

Проблеми не завжди зникають після відбою. Знеструмлення може призвести до перебоїв із водопостачанням, а перемикання обладнання на резервне живлення потребує додаткового часу.

Навіть за наявності зарядної станції вдома повноцінно працювати вдається не завжди. Інтернет залежить від електроживлення обладнання провайдерів, а мобільні мережі під час масштабних відключень можуть перевантажуватися через одночасне підключення великої кількості користувачів.

Додаткові труднощі виникають у родин із дітьми, коли через проблеми з електропостачанням або водою навчальні заклади змінюють формат роботи.

Станом на 12 жовтня у Києві 144 тисячі школярів навчалися очно, понад 66 тисяч — у змішаному форматі, а більш як 22 тисячі — дистанційно, повідомляла КМДА.

Чи виїжджають кияни зі столиці

На тлі постійних загроз змінюється ситуація на ринку нерухомості. За словами керівниці ЛУН Статистики Людмили Кірюхіної, у Києві збільшилася кількість пропозицій оренди, а ціни за місяць знизилися на 5% і повернулися до рівня минулого року.

Водночас в Івано-Франківську оренда однокімнатних квартир із липня подорожчала з 18 тисяч до 22,6 тисячі гривень на місяць.

Експертка припускає, що така динаміка може свідчити про переїзд частини людей зі столиці до інших міст. Проте попит на київське житло залишається високим: у вересні квартира перебувала на ринку оренди в середньому чотири дні.

Важливим показником залишаються й плани переселенців. За результатами опитування в застосунку «Київ Цифровий», серед 21,6 тисячі внутрішньо переміщених осіб 44% планували залишитися у столиці. Результати дослідження КМДА оприлюднила 1 вересня.

Програмна менеджерка магістерської програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» в KSE University Ірина Шевченко наголошує, що для оцінювання міграційних тенденцій необхідно враховувати не лише ситуацію на ринку житла, а й зайнятість населення, відвідуваність закладів, використання транспорту та податкові надходження.

Чи готові українці переїхати взимку

За даними вересневого дослідження Gradus, серед тисячі жителів українських міст віком від 18 до 60 років 40% розглядали можливість переїзду, якщо умови життя взимку суттєво погіршаться. Ще 35% заявили, що залишилися б удома.

Найбільше опитаних непокоїли тривалі відключення електроенергії — про це повідомили 69%. Відсутність води турбувала 58% респондентів, а перебої з опаленням — 48%.

Серед основних чинників, які можуть вплинути на рішення про переїзд, — безпека, доступ до медичних та освітніх послуг і робота громадського транспорту.

За словами Ірини Шевченко, якщо умови життя не поліпшуватимуться, тимчасовий виїзд може перерости в тривале проживання в безпечнішому регіоні.

Що потрібно змінити Києву

Нині значною мірою стійкість столиці залежить від того, наскільки самі мешканці підготувалися до криз: мають генератори, зарядні станції, запаси води та можливість тимчасово змінити місце проживання.

Однак, як зазначає видання Dilo.ua, готовність міста до тривалих атак потрібно оцінювати передусім за здатністю інфраструктури підтримувати водопостачання, зв’язок, транспорт, роботу підприємств і навчання дітей навіть під час масштабних відключень.

Саме безперервність базових послуг може стати одним із ключових чинників, які визначатимуть, чи залишатимуться люди в Києві в умовах тривалої війни.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що за підготовку столиці до зимового періоду та її енергетичну стійкість несуть відповідальність як столична КМДА, так і центральні органи влади. Однак обидві сторони надто пізно розпочали реальні кроки: закупівля та монтаж резервного живлення для «Київводоканалу» почалися лише восени, а завершити їх планують аж у березні 2027 року.

Читайте також: Транспортний колапс у Києві: через повітряну тривогу столицю скували багатокілометрові затори

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.