Департамент житлового господарства та інфраструктури Львова вкотре запустив слізний пост у соцмережах про катастрофу з бронюванням. Адже Кабмін планує розглянути можливість скорочення кількості заброньованих працівників у комунальних підприємствах України. 

Підприємства тепло- та водопостачання вже майже рік порушують питання збільшення квот на бронювання працівників та необхідності прирівняння їх до підприємств енергетичного сектору.

За словами керівників галузі, чинні обмеження призводять до втрати ключових фахівців. Лише з початку року на одному з підприємств було розброньовано понад два десятки працівників, після чого більшість із них звільнилися. Водночас можливість бронювати нових спеціалістів фактично обмежена через скорочення чисельності персоналу, що автоматично зменшує доступну квоту.

Окреме занепокоєння викликає те, що теплопостачальні та водопостачальні підприємства продовжують ототожнювати зі звичайними комунальними установами, хоча вони є об’єктами критичної інфраструктури.

Сьогодні багато теплопостачальних підприємств експлуатують складне енергетичне обладнання, виробляють електроенергію для власних потреб та підтримки енергосистеми країни. Водоканали також активно реалізують енергетичні проєкти та впроваджують власну генерацію.

«Держава взяла курс на децентралізацію енергетики, і значна частина цієї роботи виконується саме на базі теплопостачальних та водопостачальних підприємств. Тому ми повинні розглядатися на одному рівні з енергетичними компаніями», – наголошують представники галузі.

Особливу тривогу викликає можливе скорочення кількості заброньованих працівників. У колективі чисельністю близько двох тисяч осіб наразі заброньовано 426 працівників. Це переважно молоді та висококваліфіковані спеціалісти: зварювальники, електрики, фахівці контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, слюсарі та інші працівники, від яких безпосередньо залежить стабільна робота підприємства.

За попередніми оцінками, після набрання чинності новими нормами підприємство може втратити бронювання для 86 працівників. Саме ці люди сьогодні забезпечують підготовку до опалювального сезону та виконують критично важливі роботи на десятках об’єктів одночасно.

У галузі застерігають, що значна частина таких спеціалістів у разі втрати бронювання може перейти до приватних енергетичних компаній, де попит на кваліфіковані кадри залишається дуже високим. Це створює ризик ланцюгової реакції: звільнення працівників зменшуватиме чисельність персоналу, а разом із нею і обсяг доступного бронювання, що ще більше посилюватиме кадрову кризу.

Підприємства тепло- та водопостачання закликають уряд переглянути підхід до визначення квот та офіційно врахувати їхню роль як об’єктів критичної інфраструктури, від стабільної роботи яких залежить проходження опалювального сезону та життєзабезпечення громад.

З огляду на заявлену Урядом необхідність перегляду системи бронювання через можливі зловживання механізмом 100% бронювання, виникає обґрунтоване питання щодо підходів до підприємств теплопостачання та водопостачання, які так само належать до критичної інфраструктури держави.

Якщо для підприємств енергетичного сектору зберігаються особливі умови бронювання як для критично важливих для функціонування держави, то аналогічний підхід має застосовуватися і до підприємств тепло- та водопостачання. Адже саме вони забезпечують безперервне надання життєво необхідних послуг населенню, а в умовах воєнного стану відіграють важливу роль у підтримці стійкості громад та функціонуванні інфраструктури.

Обмеження бронювання для таких підприємств створює ризики втрати висококваліфікованих спеціалістів: зварювальників, електромонтерів, слюсарів, та інших працівників, без яких неможливі підготовка до опалювального сезону, проведення аварійно-відновлювальних робіт і забезпечення безперервного функціонування систем тепло- та водопостачання.