Депутатка Житомирської міськради від партії «Батьківщина» Олена Розенблат не задекларувала елітну нерухомість в Обʼєднаних Арабських Еміратах, дохід від її оренди та продажу – сукупно складає $959 тис. Про це йдеться у журналістському розслідуванні проєкту «Схеми».

Журналісти з’ясували, що у 2019 році депутатка Житомирської міськради придбала дві нерухомості в Дубаї: квартиру за $330 тис. і готельний номер за $270 тис. Обидва об’єкти принесли їй сукупний дохід у $259 тис., який вона не задекларувала.

У січні 2024 року квартиру Розенблат продала за $459 тис., але цей дохід також не було вказано в декларації. Водночас готельний номер здається в оренду, і за підрахунками журналістів міг приносити їй близько $27 тис. на рік.

У декларації депутатка вказала, що володіє квартирою в Дубаї, але не дохід від здачі її в оренду. У січні 2024 року цю нерухомість орендував громадянин Росії до січня 2025 року. За це він заплатив $40,5 тис.

На запитання журналістів, чому вона не задекларувала ці доходи, депутатка заявила, що нічого не знає про це майно і доходи.

На запит «Схем» у Національному агентстві з протидії корупції (НАЗК) повідомили, що депутатка міськради не нестиме відповідальності за невиконання вимоги вказувати всі свої статки у деклараціях до 2020 року, адже строки давності притягнення її до відповідальності за це – вже спливли.

Як зазначають журналісти, Олена Розенблат – сестра екснардепа від партії «Блок Петра Порошенка» Борислава Розенблата. Він є фігурантом так званої «бурштинової справи». Це кримінальне провадження, у межах якого Борислава Розенблата обвинувачують у зловживанні впливом та в отриманні хабарів на $280 тис. за сприяння іноземній компанії у видобутку бурштину в Україні. Сам Розеблат ці звинувачення відкидає.

Нагадаємо, що Національне агентство з питань запобігання корупції розпочинає повторну повну перевірку декларації очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, у якої працівники Державного бюро розслідувань під час обшуків виявили готівкою майже $6 млн.

До слова, за даними Національного агентства з питань запобігання корупції, 1 246 435 декларацій було подано до 11 вересня 2024 року. Кількість виправлених документів порівняно з минулим роком зросла майже вдвічі.