Заяви столичних урядовців про 80% готовності Києва до опалювального сезону та обіцянки завершити розбудову резервної системи теплопостачання у грудні не в повній мірі відповідають реальному стану речей. Аналіз виконання плану стійкості столиці, закупівлі через Prozorro та фактичні перевірки будівельних майданчиків свідчать про суттєві затримки, відсутність фінансування для низки ключвих об’єктів та високі ризики для Правого берега.

Про це йдеться у розслідуванні видання «LB.ua» за підсумками засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та інспекції об’єктів теплогенерації.

Чому резервну систему почали будувати лише влітку

Розробку децентралізованої схеми дублювання теплопостачання вартістю 31 мільярд гривень фактично розпочали лише влітку 2026 року. Міський голова Віталій Кличко пояснив це тим, що у перші роки повномасштабної війни «нікому не могло спасти на думку, що війна перейде у напрямок геноциду». Його заступник Петро Пантелеєв додав, що повна заміна три трьох київських ТЕЦ коштує 35–40 млрд грн, тому місто спочатку обирало дешевше відновлення пошкодженого обладнання (на що витратили понад 3,5 млрд грн).

Затримка із затвердженням остаточного плану стійкості (з березня по серпень) була пов’язана зі зміною технічного рішення: від початкового проєкту з 700 блочно-модульних котелень за 67 млрд грн відмовилися на користь оптимізованого варіанта за 31 млрд грн. При цьому 8,5 млрд грн внеску Київ залучає у формі довгострокових кредитів із відсотками.

Реальні цифри: скільки тепла запрацює взимку

Загальна запроєктована потужність резервної системи становить 2100 МВт. Цього недостатньо для повноцінної заміни ТЕЦ у люті морози — за словами ексголови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, система розрахована лише на м’яку зиму із середньою температурою –5°C. При нижчих температурах теплоносій просто «поділять на всіх», через що в квартирах буде прохолодно.

Співвідношення обіцянок та реальності наразі виглядає так:

• Із 2100 МВт робіт реальні підрядні процеси стартували лише на 1600 МВт.
• 350 МВт із цієї кількості (об’єкти Агентства відновлення та котельня «Теремки») перебувають лише на початковій стадії підготовки або заблоковані протестами, тож у 2026 році вони точно не запрацюють.
• Зона ТЕЦ-4 (Дарницька): З п’яти закладених об’єктів Агентства відновлення (на 444 МВт) активне будівництво триває лише на двох. Решта занедбаних котелень тільки розчищаються, тому до грудня очікується запуск лише ~200 МВт.
• Правий берег (Зона ТЕЦ-5): Наразі будуються лише дві котельні (в центрі та на Теремках). Проєкт ще на 600 МВт резервної теплогенерації поки що навіть не має джерела фінансування.

Затримки у когенерації та водопостачанні

Повільно просуваються й інші інфраструктурні напрями. Із 200 МВт когенераційного обладнання, які КМДА обіцяла встановити до кінця 2026 року, станом на серпень було готово лише 68%.

Повна енергонезалежність «Київводоканалу» затримується ще суттєвіше. Перший етап встановлення дизельних електростанцій (ДЕС) покрив переважно системи водовідведення (каналізацію). Другий етап, який має заживити безпосередньо подачу питної води в оселі (27 ДЕС), лише розпочався: тендери на реконструкцію дев’яти об’єктів виклали у систему Prozorro тільки у вересні із завершенням робіт аж у 2027 році.

Ситуація ускладнюється урядовою бюджетною кризою, внаслідок якої Держказначейство блокує виплати за «третім кошиком» видатків міст, залишаючи фінансування лише за ключовими соціальними та військовими статтями.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що попри відновлення роботи столичних теплоелектроцентралей, опалювальний сезон у Києві залишається під серйозною загрозою. ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 знову працюють, однак повторні російські атаки можуть знову вивести з ладу критично важливі об’єкти енергетичної інфраструктури.

Читайте також: У Києві знайшли спосіб боротися зі стихійними звалищами: для винуватців підготували «пастку»

Фото: rasmech.com

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.