ГУР розкрило деталі щодо виробництва навігаційних систем для російських ракет та БПЛА

Суспільство
Картинка ГУР МОУ

Одразу 37 електронних компонентів іноземного виробництва використовуються у виробництві російських завадозахищених навігаційних модулів «комета».

Про це повідомило 19 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

У розділі «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions ГУР оприлюднило перелік із 37 електронних компонентів іноземного виробництва, які використовуються у виробництві завадозахищених навігаційних модулів «комета», дані щодо 28 підприємств, залучених до виготовлення «комет» та поставок електронної компонентної бази для них, а також 13 одиниць іноземного технологічного обладнання, які використовуються у їх виробництві.

Один зі способів захисту бортових систем від перешкод РЕБ — використання антен контрольованого прийому (Controlled Reception Pattern Antenna, CRPA), які здатні відрізати перешкоди, змінюючи діаграму антени та застосовуючи алгоритми аналізу сигналу. Саме такий метод використовується в «Кометах».

Класична «Комета-2», яка застосовується в сучасних російських ракетах, БПЛА та керованих авіабомбах, складається з двох основних елементів — антенна решітка з визначеною кількістю патч-антен та модуль обробки сигналів на базі програмованого логічного пристрою (FPGA) Altera Cyclone (дочірньої компанії Intel).

Стійкість такої системи до перешкод залежить від кількості патч-антен, їх розташування, а також від алгоритму, за яким FPGA відділяє корисний сигнал від перешкоди. Наявність визначеної кількості патч-антен на антенному полотні дозволяє отримувати просторову інформацію про напрям вхідного випромінювання з перешкодами та компенсувати їхній вплив.

«Наразі противником вже масово застосовуються «Комети» з 16-ма патч-антенами, ведеться робота з організації серійного виробництва 20-елементних решіток. Встановлено факт використання CRPA китайсько-алабузького виробництва із 32 антенами», — зазначили в ГУР.

Як повідомляла АрміяInform, ГУР розкрило деталі про російську аеробалістичну ракету «Кинджал».

Залишити відповідь