Право на практиці

Якщо людина помирає, не залишивши заповіту, її майно, майнові права та обов’язки переходять до спадкоємців у порядку, визначеному Цивільним кодексом України. Закон встановлює п’ять черг спадкування та визначає, за яких умов до спадщини можуть бути допущені родичі наступних черг.

Про правила спадкування за законом роз’яснює Міністерство юстиції, передає Судово-юридична газета.

Коли спадкування відбувається за законом

Цивільний кодекс України передбачає два способи спадкування — за заповітом і за законом. Спадкування за законом застосовується, якщо людина не залишила заповіту, а також у низці інших випадків.

Зокрема, спадщина розподіляється за законом, якщо заповіт визнано недійсним, спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від неї. Якщо заповітом охоплено лише частину майна, решта спадщини також переходить до спадкоємців за законом.

За загальним правилом спадкоємці отримують право на спадщину почергово. До наступної черги воно переходить, якщо спадкоємців попередньої черги немає, вони усунені від спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від неї.

Які існують черги спадкоємців

До першої черги належать діти померлого, той із подружжя, хто його пережив, та батьки спадкодавця.

Спадкові права мають також діти, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. При цьому права дитини не залежать від того, чи перебували її батьки у зареєстрованому шлюбі. Якщо походження дитини від батьків юридично встановлене, вона має такі самі спадкові права.

До першої черги також належать усиновлені діти, які у спадкових правовідносинах прирівнюються до дітей за походженням.

До другої черги входять рідні брати та сестри померлого, а також його баба і дід як з боку матері, так і з боку батька.

Третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга охоплює осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину за законом може виникнути не лише у кровних родичів. За передбачених законом умов його може мати людина, яка фактично проживала зі спадкодавцем однією сім’єю протягом щонайменше п’яти років.

До п’ятої черги належать інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не були членами його сім’ї.

Серед родичів перевагу має той, хто перебуває зі спадкодавцем у ближчому ступені споріднення.

Ступінь споріднення визначають за кількістю народжень, які відділяють родича від спадкодавця. При цьому народження самого спадкодавця до такого підрахунку не включається.

Утриманцем для цілей спадкування вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка щонайменше п’ять років отримувала від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Як спадкують усиновлені діти

Закон окремо визначає правила спадкування для усиновлених осіб.

За загальним правилом усиновлена особа та її нащадки, з одного боку, і усиновлювач та його родичі — з іншого, прирівнюються до родичів за походженням.

Водночас усиновлена особа та її нащадки за загальним правилом не спадкують за законом після смерті біологічних батьків усиновленого та інших родичів за походженням по висхідній лінії. Аналогічно біологічні батьки та такі родичі не мають права на спадкування після смерті усиновленого та його нащадків.

Виняток можливий, якщо судовим рішенням про усиновлення збережено правовий зв’язок усиновленого з його бабою, дідом, братом або сестрою за походженням.

У такому разі усиновлена особа може, зокрема, успадкувати майно після смерті баби або діда за правом представлення. Після смерті брата чи сестри за походженням вона може спадкувати як спадкоємець другої черги.

Якщо ж помирає усиновлена особа, її баба, дід, брат або сестра за походженням, з якими було збережено правовий зв’язок, можуть спадкувати на загальних підставах.

Коли працює право представлення

Окремим механізмом є спадкування за правом представлення. Воно застосовується, коли спадкоємець за законом помер до відкриття спадщини.

У такому випадку його частку можуть отримати визначені законом родичі. Вони спадкують ту частину майна, яка належала б померлому спадкоємцю, якби він був живим на момент відкриття спадщини.

Зокрема, онуки та правнуки можуть отримати частку, яка належала б їхнім матері, батькові, бабі або дідові.

Прабаба та прадід можуть успадкувати частку, яка належала б їхнім дітям — бабі або дідові спадкодавця.

Племінники можуть отримати частку, яка належала б їхнім матері або батькові — сестрі чи братові спадкодавця.

Також право представлення поширюється на двоюрідних братів і сестер померлого. У такому випадку вони можуть успадкувати частку, яка належала б їхнім батькам — тітці або дядькові спадкодавця.

Якщо право представлення мають кілька осіб, відповідна частка спадщини ділиться між ними порівну.

Чи можна змінити черговість спадкування

Встановлена законом черговість не є абсолютно незмінною. За певних умов її можна змінити.

Після відкриття спадщини спадкоємці можуть укласти договір про зміну черговості спадкування. Такий договір має бути посвідчений нотаріусом.

При цьому домовленість не повинна порушувати права спадкоємців, які не беруть участі в договорі, а також осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Змінити черговість можна і через суд. Спадкоємець наступної черги може отримати право спадкувати разом зі спадкоємцями попередньої черги, якщо суд встановить передбачені законом обставини.

Зокрема, йдеться про ситуації, коли людина тривалий час опікувалася спадкодавцем, матеріально його забезпечувала або надавала іншу допомогу, а той через похилий вік, тяжку хворобу чи каліцтво перебував у безпорадному стані.

Сам факт родинних відносин або періодичної допомоги померлому автоматично такого права не створює. Необхідна наявність передбачених законом обставин та їх підтвердження.

Як ділиться спадщина між спадкоємцями

За загальним правилом частки спадкоємців за законом є рівними.

Водночас спадкоємці можуть домовитися про інший розмір часток. Якщо йдеться про рухоме майно, така домовленість може бути усною.

Для зміни розміру часток у спадщині, до складу якої входить нерухоме майно або транспортні засоби, необхідна письмова угода між спадкоємцями, посвідчена нотаріусом.

Таким чином, за відсутності заповіту майно не переходить автоматично найближчому родичу. Закон визначає п’ять черг спадкоємців, а право наступної черги виникає лише за передбачених законом умов. Водночас у визначених випадках черговість та розмір спадкових часток можуть бути змінені за домовленістю між спадкоємцями або за рішенням суду.

Основні правила спадкування за законом визначені статтями 1258–1267 Цивільного кодексу України.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд став на бік військовослужбовця, якому не нарахували одноразову винагороду у розмірі 1 млн грн, передбачену урядовою постановою.

Читайте також: За 18 тис. дол. «працевлаштування» без роботи: у Києві затримали організаторку схеми з бронюванням

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.