Київська система водовідведення дедалі гостріше реагує на перебої з електропостачанням. Після останніх масованих атак на енергетичну інфраструктуру тимчасові зупинки каналізації фіксували в окремих районах столиці та передмістях. Якщо торік під час відключень світла водовідведення здебільшого працювало стабільно, то тепер виникають перебої, які змушують переглядати підходи до захисту критичної інфраструктури.

«Хмарочос» розібрався, як працює каналізаційна система Києва, чому вона залежить від стабільного електропостачання та які заходи можуть допомогти місту підготуватися до тривалих блекаутів. Для цього видання поспілкувалося з президентом асоціації «Укрводоканалекологія» та колишнім керівником «Київводоканалу» Дмитром Новицьким.

Серед основних проблем — висока потреба насосних станцій в електроенергії, нестача коштів на модернізацію обладнання та дефіцит працівників, які могли б оперативно усувати аварії.

Як влаштована каналізаційна система Києва та чому їй потрібна електроенергія

Столична система водовідведення — це складна мережа, яка поєднує підземні колектори, насосні станції та очисні споруди. Після використання води у квартирах стоки потрапляють до внутрішньобудинкових труб, а звідти — до міських каналізаційних колекторів.

Через особливості рельєфу Києва стічні води не можуть рухатися всією системою лише самопливом. На окремих ділянках їх перекачують каналізаційні насосні станції. Вони спрямовують стоки до Головного міського колектора, після чого через спеціальні трубопроводи — дюкери, прокладені під дном Дніпра, — вода з правого берега потрапляє на лівий.

Завершальний етап відбувається на Бортницькій станції аерації — єдиному в Києві комплексі такого типу, де стічні води проходять повний цикл очищення перед скиданням у річку.

Як пояснює Дмитро Новицький, найбільша залежність системи від електроенергії пов’язана саме з роботою насосних станцій та Бортницької станції аерації. Для функціонування цих об’єктів потрібні значні обсяги електрики, адже вони використовують потужне обладнання.

«Чим більше місто, тим складніше забезпечити його об’єкти відповідною кількістю електричної енергії. У великих містах працюють дуже потужні насоси. Також треба розуміти, що станція аерації дуже енергоємна з погляду того, що там працює потужне обладнання: від насосних станцій, які подають воду на очищення, до повітродувок. Тобто ця станція критично залежна від наявності відповідної кількості електричної енергії», — зазначає фахівець.

Отже, навіть якщо частина каналізаційної мережі залишається справною, перебої з живленням ключових насосних станцій або очисного комплексу можуть порушити роботу всієї системи.

Чому виникають перебої: наслідки обстрілів, нестача коштів і працівників

Однією з можливих причин тимчасового припинення приймання стічних вод в окремих районах Києва та агломерації Дмитро Новицький називає необхідність зберегти працездатність усієї інфраструктури.

За його припущенням, через дефіцит електроенергії після російських обстрілів «Київводоканал» міг бути змушений обмежити надходження стоків до Бортницької станції аерації. Такі заходи могли бути спрямовані на запобігання серйознішим проблемам у роботі системи.

Водночас енергетичні удари — не єдиний чинник, який ускладнює ситуацію. Галузь водопостачання та водовідведення тривалий час стикається з фінансовими труднощами, що позначаються на можливостях ремонту й оновлення обладнання.

За словами Новицького, тарифи на воду для побутових споживачів не переглядали з 2022 року. До повномасштабної війни водоканали могли повністю покривати операційні витрати коштом платежів споживачів. Однак під час війни, за відсутності коригування тарифів, підприємства почали працювати зі збитками.

«Середнє покриття операційних витрат було на рівні 70%. Відповідно, 30% недофінансовані — це заходи якраз із заміни насосного обладнання, ремонту мереж і таке інше. Тобто ми погіршували стан основних засобів через те, що не виконували своєчасно глобальні ремонти», — пояснює експерт.

Брак фінансування означає, що підприємствам складніше своєчасно замінювати насоси, ремонтувати трубопроводи та підтримувати інфраструктуру в належному стані. Через це мережа стає вразливішою до додаткових навантажень і аварій.

Ще однією проблемою залишається нестача фахівців. Новицький звертає увагу на ініціативу уряду щодо скорочення рівня бронювання працівників критичної інфраструктури з 75% до 60%. На його думку, це може негативно вплинути на можливості підприємств оперативно реагувати на пошкодження.

У разі аварії або влучання російських ракет місту можуть бракувати зварювальників, сантехніків та інженерів, які необхідні для швидкого відновлення роботи мереж. За таких обставин навіть локальне пошкодження може потребувати більше часу для усунення.

Чому звичайні генератори не можуть забезпечити роботу насосних станцій

Одне з можливих рішень під час відключень електроенергії — резервне живлення. Проте для великих каналізаційних насосних станцій звичайних дизельних генераторів недостатньо.

Як пояснює Дмитро Новицький, потужність одного великого насоса може становити близько 1,4 МВт. Крім того, під час запуску обладнання потребує пускового струму, який у п’ять разів перевищує номінальний.

«Просто для того, щоб запустити такий насос, треба струм п’ять і більше МВт. А цього дизель-генератор вже не забезпечить. Це вже треба газопоршневу або газотурбінну генераційну установку. А її треба замовити, привезти, встановити. Ба більше, немає гарантії, що не буде пошкоджений такий генератор. Ми ж не можемо поставити сотні маленьких дизель-генераторів для забезпечення одного об’єкта», — наголошує президент асоціації «Укрводоканалекологія».

Проблема стосується не лише насосних станцій. Для автономної роботи Бортницької станції аерації також потрібен комплекс потужних газотурбінних або газопоршневих установок. Їхнє встановлення передбачає складні інженерні роботи та потребує часу.

Тому забезпечити безперервну роботу всієї системи водовідведення під час масштабного знеструмлення не можна лише шляхом встановлення звичайних генераторів. Потрібні потужніші джерела живлення, які відповідатимуть потребам конкретних об’єктів.

Що передбачено на випадок повного знеструмлення

Дмитро Новицький також розповідає про крайній сценарій, передбачений ще під час проєктування столичної системи водовідведення за стандартами холодної війни. Йдеться про можливість тимчасового скидання неочищених стічних вод безпосередньо в Дніпро.

За словами фахівця, такий механізм призначений для екстрених ситуацій, коли необхідно зменшити навантаження на каналізаційну систему та запобігти її переповненню.

«У крайньому разі проєктами нашої системи водовідведення передбачено тимчасове скидання води в межі Дніпра… Це тимчасовий спуск для того, щоб зменшити тиск на систему водовідведення. Це виклик війни, і люди мають розуміти, що йде війна, треба бути готовим до такої ситуації», — зазначає Новицький.

Водночас такий сценарій створює екологічні ризики для Дніпра та громад, розташованих нижче за течією. Експерт стверджує, що їх заздалегідь попереджатимуть про можливі дії, а природні процеси в річці сприятимуть частковому нейтралізуванню забруднення на відстані в сотні кілометрів.

Однак можливість аварійного скидання не означає, що це звичайний спосіб роботи системи. Йдеться про крайній захід, до якого можуть вдатися лише за критичних обставин.

Чому під час блекауту водовідведення можуть поставити вище за водопостачання

У разі масштабних перебоїв із електрикою місту доведеться визначати, які послуги необхідно підтримувати насамперед. Як пояснює заступник генерального директора «Київводоканалу» Сергій Горкуценко в інтерв’ю «Економічній правді», одним із можливих підходів є надання пріоритету водовідведенню перед водопостачанням.

Причина полягає в різних наслідках перебоїв. Якщо подачу води можна частково компенсувати організацією підвезення, то зупинка каналізації створює загрозу санітарно-епідеміологічній безпеці.

Тому в критичній ситуації місто може бути змушене тимчасово обмежувати подачу питної води, щоб зберегти працездатність системи відведення стоків. Такий підхід має допомогти уникнути значно серйозніших наслідків для населення.

Як Києву підготуватися до тривалих відключень електроенергії

Дмитро Новицький наголошує, що зменшити наслідки можливих блекаутів можна лише за умови спільних дій держави, місцевої влади та самих мешканців.

На загальнодержавному рівні необхідно створити механізми фінансування, які дадуть змогу водоканалам підтримувати й модернізувати інфраструктуру. Також важливо спростити законодавчі та регуляторні процедури, пов’язані з проєктуванням, будівництвом і відновленням об’єктів.

Для міста одним із ключових завдань є розвиток децентралізованого водопостачання. Це допоможе забезпечувати базові потреби мешканців навіть у разі порушення роботи централізованих мереж.

«По-перше, міста мають розглядати різні сценарії та розробити плани реагування на найскладнішу ситуацію. Має бути відповідне розуміння, як забезпечити людей питною водою. В принципі, людині на добу треба 5 літрів питної води і 12–15 літрів для санітарних потреб. Для багатомільйонного Києва підвезення води — це складна процедура логістично, але це можливий і реальний сценарій», — зазначає Новицький.

За словами експерта, приклад Миколаєва показав, що навіть під час тривалих аварій населення можна забезпечувати питною водою за допомогою підвезення. Водночас до мережі можна подавати технічну воду для санітарних потреб і пожежогасіння.

Для реалізації такого сценарію Києву потрібно заздалегідь підготувати бюветні комплекси з автономним живленням, промарковані автоцистерни та ємності для доставки води до лікарень, шкіл і укриттів.

Це дасть змогу організувати альтернативне постачання води в разі серйозних перебоїв у роботі централізованої системи.

Який запас води варто мати вдома

Важливою частиною підготовки до тривалих відключень залишається готовність самих мешканців. Домашні запаси води можуть дати комунальним службам додатковий час для усунення пошкоджень і розгортання альтернативних способів водопостачання.

Дмитро Новицький радить кожній родині мати щонайменше триденний запас питної та технічної води.

«У кожній сім’ї має бути певний запас води, принаймні питної і технічної, на три доби, щоб мінімальний об’єм був завжди. Для розгортання альтернативного, децентралізованого водопостачання службам міста треба час, і щоб на цей час у людей була вода. Дай Бог, щоб у кожній сім’ї була на три доби відповідна кількість води», — підсумовує президент «Укрводоканалекології».

Таким чином, підготовка до можливих блекаутів має охоплювати не лише технічне переоснащення комунальних підприємств, а й планування дій на випадок аварій та створення запасів у домогосподарствах.

Що загрожує каналізації Києва під час блекаутів

Проблеми зі столичним водовідведенням пов’язані одразу з кількома чинниками: високим споживанням електроенергії насосними станціями та очисними спорудами, недостатнім фінансуванням ремонтів і нестачею працівників для оперативного відновлення мереж.

Звичайні дизельні генератори не здатні повноцінно забезпечити роботу найпотужнішого обладнання, а створення альтернативної системи живлення потребує спеціалізованих установок, інженерних рішень і часу.

Щоб знизити ризики, місту необхідно розвивати автономне енергозабезпечення критичних об’єктів, готувати альтернативні джерела води та продумувати порядок дій у разі тривалого знеструмлення. Не менш важливо забезпечити водоканали фінансуванням і достатньою кількістю працівників.

Мешканцям також варто подбати про власну готовність до можливих перебоїв і підтримувати запас питної та технічної води щонайменше на три доби. Це не усуне системних проблем, але допоможе людям пережити період, необхідний для відновлення роботи комунальної інфраструктури.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що через тривалі відключення електроенергії під час зимових морозів Київ та частина прилеглих громад можуть залишитися без централізованого водопостачання. Без стабільного енергоживлення підприємство не здатне забезпечити безперебійну подачу води в мережі.

Читайте також: Насосні станції без незалежного живлення: Бахматов розповів про ситуацію з водою у Деснянському районі Києва

Фото: Хмарочос

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.