Ексклюзив

Нові російські обстріли енергетичної інфраструктури, чергові відключення світла та загроза тривалих блекаутів – Київщина ще до початку морозів знову опинилася перед серйозними випробуваннями. Попереду зима, коли від стабільної роботи котелень, генераторів і комунальних служб залежатимуть тепло в оселях, водопостачання та функціонування лікарень. Та чи справді громади готові до найгірших сценаріїв, як запевняють чиновники?

Щоб з’ясувати, наскільки опалювальний сезон 2026–2027 Київщина готова пройти в умовах нових атак на енергетику, ІА «Київщина 24/7» направило інформаційні запити до всіх семи районних державних адміністрацій області. Отримані відповіді виявили неоднозначну картину: одні громади звітують про майже стовідсоткову готовність, інші визнають проблеми з резервами та кадрами, а частина посадовців узагалі не поспішає розкривати конкретні цифри. Що насправді стоїть за оптимістичними звітами та які райони можуть виявитися найуразливішими цієї зими – розбиралося наше агентство.

Бориспільський район: 85% готовності, 127 котелень і ставка на автономність закладів освіти

Бориспільська районна військова адміністрація у відповіді повідомила: станом на 1 вересня виконання планових показників підготовки господарського комплексу й соціальної сфери в середньому становило 85%. Це найнижча районна цифра серед тих, які редакція отримала у зведеному вигляді.

У районі протягом осінньо-зимового періоду мають забезпечувати теплопостачання 127 котелень. Адміністрація повідомила про встановлення чотирьох блочно-модульних котелень у Яготинській та Бориспільській громадах. Окремий напрям – автономізація освітніх закладів: сонячні електростанції встановлено для Бориспільського ліцею «Перспектива» імені Володимира Мономаха та закладів освіти Пристоличної сільради, інвертори й акумулятори закуповують або монтують у Бориспільській, Вороньківській та Золочівській громадах. Для закладів освіти Ташанської громади, за повідомленням РВА, придбано й установлено чотири трифазні інвертори з акумуляторними батареями.

РВА заявляє, що системи життєзабезпечення, тепло- й водопостачання та водовідведення забезпечені резервними джерелами живлення. У районі організовано роботу 100 пунктів незламності. Для реагування на аварії названо 15 аварійно-відновлювальних бригад операторів газо- та електромереж, а також бригади комунальних підприємств. Заклади охорони здоров’я, за інформацією адміністрації, мають генератори й пальне для їх роботи.

Водночас Бориспільська РВА рекомендувала за детальнішими даними звертатися безпосередньо до місцевих рад. Тобто редакції надали зріз районної підготовки, але не таблицю, за якою можна встановити, де саме залишалося найбільше невиконаних робіт станом на початок вересня. На тлі заяв про суцільне резервування 85% виконання плану потребували б пояснення: що входило до решти 15% і які строки завершення? У відповіді такого розшифрування немає.

Білоцерківський район: 90% у середньому, але у Сквирській громаді – лише 80,6%

Білоцерківська районна військова адміністрація надала один із найдетальніших масивів даних. За її інформацією, станом на 1 вересня загальна готовність житлово-комунального господарства та об’єктів соціально-гуманітарної сфери становила 90%. Із 273 котелень підготовлені 248, тобто 25 ще перебували на стадії завершення ремонтних робіт. За фактичним співвідношенням 248 до 273 це приблизно 90,8%, в офіційному листі наведено округлений показник 90%.

Найпоказовіше – розбивка за громадами. У Сквирській громаді підготовлено 25 із 31 котельні, або 80,6%. У Ставищенській – 15 із 18 (83,3%). У Маловільшанській і Володарській – по сім із восьми (87,5%). В Узинській – 16 із 18 (88,8%), у Рокитнянській – 25 із 28 (89,2%), у Гребінківській – 19 із 21 (90,4%). Білоцерківська громада звітувала про 68 підготовлених котелень із 74 (91,8%), Таращанська – про 33 із 34 (приблизно 97%). Повні 100% за кількістю котелень зазначено в Ковалівській (9 із 9), Медвинській (7 із 7), Тетіївській (3 із 3) та Фурсівській (14 із 14) громадах.

Ці показники дають те, чого бракує в багатьох інших відповідях: видно, де залишалися незавершені роботи. За кількістю непідготовлених котелень найбільший залишок мали Білоцерківська та Сквирська громади – по шість. Три котельні ще не були готові у Ставищенській та Рокитнянській громадах, по дві – в Узинській та Гребінківській, по одній – у Маловільшанській, Володарській і Таращанській.

РВА повідомила, що всі котельні забезпечені генераторами відповідної потужності та необхідними запасами палива. Район також заготовив майже 7 тисяч кубометрів дров, 11 тонн вугілля та 25 тонн пелет. На соціальних, освітніх і комунальних об’єктах, за листом, встановлено 25 когенераційних установок, 19 сонячних електростанцій та одну блочно-модульну котельню. Ці генератори та когенераційні установки мають підсилити стійкість інфраструктури, але загального строку автономної роботи для всього району адміністрація не назвала.

Щодо водопостачання в документі зазначено, що резервним живленням забезпечені 46 водонапірних станцій, 50 каналізаційних насосних станцій, вісім очисних споруд і 75 свердловин. У кожній із 13 громад передбачено плани підвезення питної та технічної води на випадок тривалої зупинки централізованої подачі. У районі функціонують 11 ключових лікарень; у відповіді їх названо повністю забезпеченими альтернативним живленням, водою та опаленням.

Окремо адміністрація зазначила 96 пунктів незламності та повідомила, що аварійно-рятувальні бригади у громадах сформовані чисельністю від трьох до п’яти осіб.

Бучанський район: котельні готові на 95%, а 14-денний запас пального – лише на 66%

Бучанська районна військова адміністрація станом на 17 вересня відзвітувала про підготовку 268 із 282 запланованих котелень – близько 95%. Отже, на дату, зафіксовану в листі, роботи ще тривали на 14 котельнях. Об’єкти тепло-, водопостачання й соціальної інфраструктури, за твердженням адміністрації, готували відповідно до графіків.

Однак поруч із цими 95% у тому самому документі стоїть значно менш комфортне число. Для 14-денного забезпечення об’єктів життєзабезпечення, соціальної сфери та пунктів незламності потрібно 572 тонни пального. Наявний резерв – 378 тонн. Це 66% потреби, або нестача приблизно 194 тонн – майже третини запланованого двотижневого запасу. Сама РВА визнає, що пальне між громадами розподілено нерівномірно, а закупівля палива на опалювальний сезон триває.

Саме тут найкраще видно, чому один відсоток готовності не може бути універсальною оцінкою. Котельні можна підготувати технічно майже повністю, але без належного паливного резерву тривалість їхньої автономної роботи та робота генераторів залишаються залежними від постачання. Адміністрація не стверджує, що район не готовий до зими, проте її власні цифри показують незакрите завдання, яке не вміщується у формулу «готовність – 95%».

Бучанська РВА повідомила, що основні об’єкти водопостачання мають генератори. Водночас у листі прямо застерегла: обладнанню потрібні технічні перерви, тому під час знеструмлень можуть запроваджуватися черги подачі води. Це важливе уточнення для мешканців: наявність генератора не гарантує цілодобовий звичний режим водопостачання. Ключові лікарні, за інформацією РВА, забезпечені альтернативними джерелами живлення.

Район також звітує про стаціонарні когенераційні установки із сумарною електричною потужністю понад 14 МВт і наявність блочно-модульних котелень. Для ліквідації надзвичайних ситуацій у місцевих комунально-технічних службах цивільного захисту, за звітністю, передбачено 53 одиниці спеціальної техніки та 210 осіб, загалом органи місцевого самоврядування мають понад 300 одиниць автомобільної техніки різних типів. У РВА не надходила офіційна інформація про нестачу комунальних працівників.

Обухівський район: офіційні 90% без відповіді, де залишилися проблеми

Обухівська районна військова адміністрація зазначила, що станом на 1 вересня загальна готовність ЖКГ і соціальної сфери до опалювального періоду становила 90% та відповідала затвердженому графіку. На цьому перелік конкретних кількісних показників у відповіді фактично закінчується.

РВА повідомила про наявність пунктів незламності, забезпечених генераторами, опаленням, зв’язком і водою. Натомість відмовилася називати переліки проблемних або пошкоджених об’єктів, кількість резервного обладнання, паливні запаси, автономність лікарень та комунальних закладів і кадровий дефіцит. Адміністрація мотивувала це обмеженнями доступу до інформації в умовах воєнного стану та ризиком розкриття вразливостей критичної інфраструктури.

Безпека об’єктів – реальний аргумент для обережності з адресами й технічними деталями. Але мешканцям однаково важливо знати, що приховується за останніми 10% недовиконаних робіт: незавершені ремонти, випробування мереж, підключення обладнання чи інші заходи. У відповіді Обухівської РВА цього розмежування немає. Відповідно, офіційну оцінку 90% можна навести, але перевірити її структуру на підставі самого листа неможливо.

Броварський район: немає єдиного відсотка, зате громади показали різницю між котельнями й людьми

Броварська районна адміністрація не назвала зведений відсоток готовності та переслала журналістський запит головам громад. Такий підхід дав розрізнені, але часом більш промовисті відповіді з місць. Водночас показники не можна механічно усереднювати: громади різні за масштабом, кількістю об’єктів та способом розрахунку готовності.

Згурівська громада: 100% котелень і 30% дефіциту спеціалістів

Згурівська селищна рада станом на 1 вересня задекларувала 100% готовності до опалювального сезону: підготовлені всі 12 котелень, незавершених ремонтів у відповіді немає. Громада також повідомила, що водопостачання під час повного знеструмлення здатне працювати до 48 годин, а резервним живленням забезпечені всі визначені водогосподарські об’єкти. У документі зазначено один альтернативний тепловий об’єкт, два пункти незламності із загальною одночасною місткістю 75 осіб та створену аварійну бригаду.

Але у тій самій відповіді влада визнала дефіцит критичних комунальних спеціалістів на рівні 30% штатного розкладу. Показник готовності котелень і забезпеченість персоналом вимірюють різні речі. За несприятливих обставин кадрова нестача може позначитися на швидкості ремонту й відновлення послуг. Відсоток 100% сам по собі не скасовує цього ризику.

Калинівська громада: 90% готовності й половини потрібних фахівців бракує

Виконком Калинівської селищної ради повідомив про 90% готовності станом на 1 вересня. У відповіді йдеться про одну котельню з резервним живленням, а комунальні підприємства водопостачання, за даними ради, мають генератори та запас пального на 14 діб. Зазначено один пункт незламності й чотири пункти обігріву загальною місткістю 530 осіб, а також одну аварійну бригаду та дві одиниці техніки.

Найгостріший показник тут – заявлений дефіцит працівників критичних спеціальностей у 50%. Тобто, за власною інформацією громади, вакантною або незабезпеченою фахівцями є приблизно половина потреби в таких кадрах. При 90% технічної готовності це суттєве організаційне питання: хто обслуговуватиме обладнання і ліквідовуватиме аварії, якщо зима вимагатиме одночасних виїздів? Сам документ не містить підстав стверджувати, що громада не впорається, але кадровий показник потребує окремої уваги.

Зазимська громада: 19 із 20 котелень і запас автономності, оцінений у 14-45 діб

Зазимська сільська рада у відповіді від 18 вересня повідомила, що станом на 1 вересня підготовлено 19 із 20 котелень – 95%. Аварійних або ризикових об’єктів із загрозою зриву підготовки, за твердженням ради, не виявлено. Для насосних станцій передбачені резервні джерела живлення. Медичні амбулаторії, за офіційною інформацією, забезпечені резервним електроживленням, водою та опаленням.

Громада навела оцінку запасів палива для автономної роботи відповідних об’єктів – орієнтовно від 14 до 45 діб залежно від виду об’єкта, режиму роботи та споживання. У громаді також зазначені дві блочно-модульні котельні, один пункт незламності на 40 осіб та шість пунктів обігріву. Дефіцит комунальних працівників критичних спеціальностей оцінено у 10%.

Броварська міська громада: понад 90% і частина даних – після воєнного стану

Броварська міська рада повідомила про понад 90% готовності об’єктів теплопостачання та комунального господарства станом на 15 вересня. За її відповіддю, котельні пройшли регламентні роботи, аварійні об’єкти відсутні, а мережі та обладнання забезпечені резервними джерелами живлення. У громаді підготовлено вісім пунктів незламності та 11 пунктів обігріву. Рада заявляє про їх забезпечення автономним опаленням, генераторами, водою, медикаментами та зв’язком.

Водночас відомості про технічні характеристики й резерви критичної інфраструктури міська рада віднесла до інформації з обмеженим доступом і написала, що іншу частину запитуваного може надати після завершення або скасування воєнного стану. Отже, у відповіді є загальна оцінка, але немає повної картини щодо тривалості автономної роботи та кадрових можливостей.

Великодимерська громада: роботи йдуть, відсотка немає

Виконком Великодимерської селищної ради повідомив про дві твердопаливні котельні в експлуатації комунального підприємства та плани встановити додаткову блочно-модульну газову котельню для резервування теплопостачання. Підготовка тепло- і водопровідно-каналізаційного господарства, за відповіддю, тривала з урахуванням технічного стану обладнання та фінансування. Об’єкти водопостачання комунального підприємства забезпечені резервним живленням.

Втім, підтвердженого відсотка готовності громади в листі немає. Підприємство також не назвало гарантованої кількості годин автономного водопостачання: вона залежатиме від навантаження, фактичної роботи генераторів і можливості поповнювати пальне.

Баришівська громада: 100% готовності котелень, але лише 48% запасів дров

На відміну від Великодимерської громади, де єдиного показника готовності не назвали, у Баришівці навели конкретні цифри. І вони виявили помітну різницю між технічним станом котелень та запасами палива: готовність теплового господарства заявлена на рівні 100%, тоді як паливної деревини заготовлено лише 48% від потреби.

За даними ради, у громаді функціонують чотири котельні, і всі чотири вважаються готовими до опалювального сезону 2026-2027 років. Кожна забезпечена генератором необхідної потужності. На об’єктах провели ревізію й ремонт запірної арматури, автоматики та іншого електрообладнання. Станом на 1 вересня були проведені гідравлічні випробування котелень, а документи для підписання актів готовності та погодження з Держенергонаглядом – підготовлені. Окремо влада повідомила про наявність двох блочно-модульних котелень.

Однак з ресурсним забезпеченням ситуація значно складніша. Крім 48% запасів паливної деревини, у відповіді зазначено, що дизельного пального на об’єктах критичної інфраструктури сформовано 52,3% від потреби, бензину – 90,5%. Це різні види запасів, які не можна додавати або зводити до спільного відсотка. Але кожен із показників свідчить, що на момент надання вихідних даних відповідний резерв ще не був сформований повністю.

Водночас Баришівська селищна рада запевняє, що об’єкти водопостачання та водовідведення забезпечені альтернативними джерелами живлення. Резервне електропостачання, за її інформацією, мають усі визначені об’єкти критичної інфраструктури. Утім, у листі немає розрахунку, скільки саме часу ці системи зможуть працювати за наявних неповних запасів дизельного пального й бензину під час тривалого знеструмлення.

Щодо медичної інфраструктури показники кращі: Баришівська багатопрофільна лікарня має три резервні джерела живлення, а запас пального для забезпечення її роботи протягом 14 діб, за даними селищної ради, сформований на 100%.

Для населення у громаді організували один стаціонарний пункт незламності з альтернативним живленням та доступом до інтернету, 11 пунктів обігріву, а також 10 пунктів незламності, відкритих відповідальним бізнесом. У комунальних підприємствах, за даними ради, сформовані аварійні ланки з працівниками та спеціальною технікою. На відміну від Згурівської й Калинівської громад, де зафіксували відповідно 30% і 50% дефіциту критичних спеціалістів, Баришівська рада заявила про відсутність нестачі кадрів.

Вишгородський район: Іванків назвав 90%, а Вишгородська міська рада відхилила сам формат запиту

Вишгородська районна військова адміністрація направила редакційний запит органам місцевого самоврядування. Загального відсотка готовності всього Вишгородського району в наданих документах немає. Натомість Іванківська селищна рада відповіла по суті: станом на 14 вересня готовність її 24 котелень становила 90%, усі вони, за заявою ради, забезпечені генераторами.

Особливо показова частина про воду. У відповіді наведено різні можливості двох комунальних операторів за умов повного знеструмлення: один оцінює автономне забезпечення водою приблизно у п’ять годин, інший – у 24 години.

Іванківська рада також описала резервне забезпечення місцевої лікарні, повідомила про чотири стаціонарні пункти незламності загальною місткістю 450 людей і чотири аварійно-відновлювальні бригади з водомереж. Окремі технічні параметри лікарняного обладнання та запаси пального наведені у первинному листі, але для оцінки ситуації жителям важливіше загальне питання: чи забезпечена безперервність медичної допомоги, води й опалення за різних сценаріїв відключень.

Натомість Вишгородська міська рада в листі від 22 вересня заявила, що запит редакції передбачає створення системного аналізу й узагальнення даних, а тому, на її думку, не відповідає критеріям запиту на вже задокументовану публічну інформацію. Показників готовності котелень чи інфраструктури міста у цій відповіді немає. Наслідок для читача простий: оцінити готовність Вишгорода з отриманого листа неможливо.

Фастівський район: 105 котелень і 57 пунктів незламності – без головного відсотка

Фастівська районна військова адміністрація повідомила, що в громадах району експлуатують 105 котелень. Також функціонують 57 пунктів незламності із заявленою сукупною одночасною місткістю до 4 769 осіб. За потреби, відповідно до листа, можуть додатково розгорнути до 70 пунктів обігріву на базі закладів освіти, культури й адміністративних будівель.

Ці цифри дозволяють зрозуміти масштаб мережі, але не її готовність у відсотках. Скільки зі 105 котелень завершили підготовку станом на дату відповіді? У яких громадах залишилися роботи? Яка частка закладів освіти має стале резервне живлення? На ці питання із наданого листа відповісти не можна.

Адміністрація докладно обґрунтувала обмеження доступу до відомостей про критичну інфраструктуру, зокрема послалася на застосування так званого трискладового тесту щодо ризиків від оприлюднення інформації. У відповіді прямо зазначено, що загальні відомості можуть бути надані без розкриття конкретних уразливостей. Утім, конкретних відсотків готовності територіальних громад та переліку громад, які відстають від графіка, РВА не повідомила. Тому для порівняння з Бориспільським, Білоцерківським, Обухівським і Бучанським районами бракує ключового числа.

Резервні джерела живлення громад: генератор є, але скільки часу працюватиме система?

Заявлена енергетична стійкість громад у більшості листів пов’язана з генераторами, сонячними електростанціями, акумуляторами, когенерацією та блочно-модульними котельнями. Так, Білоцерківська РВА навела 25 когенераційних установок і 19 СЕС, Бучанська – понад 14 МВт стаціонарної когенерації, Бориспільська – нові модульні котельні й обладнання для освітніх закладів. У менших громадах резервування часто описане значно простіше: є генератор, створено паливний запас, передбачено альтернативне теплопостачання.

Але для мешканця вирішальним є результат: чи працюватиме опалення, чи буде вода і чи зможе лікарня приймати пацієнтів, коли вимкнеться основне живлення. У Бучанському районі адміністрація завчасно попередила про можливі черги водопостачання через технічні перерви генераторів. У Іванківській громаді різні комунальні оператори назвали різні строки автономності води. Великодимерська громада не гарантувала конкретної тривалості безперервної роботи системи, а Згурівська надала власний прогноз – до 48 годин.

Лікарні, школи й садочки

Готовність лікарень до опалювального сезону в листах здебільшого подано категорично: «100% забезпечені» або «всі ключові лікарні мають альтернативне живлення». Білоцерківська РВА повідомила про 11 таких лікарень; Бориспільська й Бучанська – про резервні джерела у медзакладах; Зазимська громада – про забезпечення амбулаторій, а Іванківська —–про заходи для роботи місцевої лікарні.

У сфері освіти Бориспільська РВА назвала конкретні приклади встановлення сонячних станцій та інверторного обладнання, Білоцерківська – загальні цифри когенерації й СЕС на об’єктах різних сфер. Водночас окремого зведення щодо того, скільки саме шкіл, дитячих садків і соціальних об’єктів уже технічно готові до зими, в цих матеріалах немає. Тому на підставі листів не можна стверджувати, що всі навчальні заклади Київщини готові до тривалих блекаутів.

Дефіцит спеціалістів – цифра, яку не перекриває жоден генератор

У дискусії про підготовку котелень Київщини легко зосередитися на обладнанні й пальному, але без людей воно не працюватиме належним чином. Дві відповіді громад Броварського району показали, наскільки гострою може бути кадрова проблема: Згурівська селищна рада назвала 30% дефіциту працівників критичних спеціальностей, Калинівська – 50%. Зазимська громада повідомила про 10% дефіциту.

За таких умов різниця між плановими роботами та аварійним режимом стає принциповою. Поки мережі працюють штатно, підготовка може відповідати графіку. Але ліквідація кількох аварій одночасно, цілодобове чергування або ремонт під час сильного морозу вимагають достатньої кількості слюсарів, електромонтерів, водіїв і ремонтних бригад. У листах немає даних, які дозволили б розрахувати реальний час ліквідації аварій за кожним сценарієм, проте самі громади офіційно повідомили про кадрові прогалини.

Порівняння з Бучанським районом також показове: там РВА зазначила, що повідомлень про нестачу працівників до неї не надходило.

Хто не відкрив дані: переадресації, продовження строків та відмови під приводом безпеки

Окремою проблемою цього дослідження стала не лише нерівномірність підготовки, а й нерівномірність доступу до відомостей про неї. Вишгородська та Броварська районні адміністрації переадресували журналістські запити громадам. Такий крок сам по собі не є відмовою: закон передбачає направлення запиту належному розпоряднику, якщо адміністрація не володіє інформацією. Але після цього єдина районна картина розпадається на відповіді окремих рад – і далеко не кожна містить потрібні цифри.

Баришівська селищна рада у проміжному повідомленні продовжила строк розгляду, пославшись на необхідність опрацювати великий обсяг даних. Вишгородська міська рада пішла іншим шляхом: заявила, що редакція фактично просить створити нову аналітику, а не надати вже задокументовану інформацію. Фастівська РВА відмовилася розкривати значну частину запитуваних показників, зокрема конкретні відсотки готовності громад, мотивуючи це ризиками для критичної інфраструктури. Обухівська РВА назвала тільки загальні 90% і не надала деталізації. Білоцерківська РВА навела районні й громадські відсотки, але обмежила доступ до технічних деталей. Броварська міська рада повідомила «понад 90%», однак іншу частину відомостей запропонувала надати після завершення воєнного стану.

Не кожне обмеження можна називати безпідставним. Під час війни публікація точних координат, схем живлення, вразливих ділянок мереж чи чутливих технічних характеристик може створювати загрозу. Редакція свідомо не відтворює в матеріалі дані, які дозволяли б ідентифікувати слабкі місця конкретних об’єктів. Водночас питання про узагальнений відсоток готовності району, кількість завершених робіт або сам факт кадрового дефіциту не тотожне оприлюдненню технічної схеми котельні. Показово, що частина адміністрацій і рад такі загальні цифри все ж надала.

Тому ми розрізняємо «не повідомили в отриманій відповіді» та «приховали всупереч закону». Останнє потребувало б окремої юридичної оцінки, якої ця добірка листів сама по собі не дає. Але суспільний результат очевидний: читач може порівняти 85% Бориспільщини і 95% Бучанщини, проте не має зіставного районного відсотка для Броварщини, Вишгородщини та Фастівщини. Навіть за наявності техніки й проведених ремонтів прозорість підготовки залишається нерівною.

Київщина звітує про готовність до зими, але чи витримають громади нові удари по енергетиці?

На тлі нових російських обстрілів енергетичної інфраструктури та відключень електроенергії підготовка Київщини до опалювального сезону набуває особливої ваги. Влада звітує про десятки й сотні підготовлених котелень, встановлені генератори та резервні джерела живлення. Однак отримані редакцією відповіді свідчать, що за оптимістичними відсотками залишаються проблеми, які можуть датися взнаки вже під час перших серйозних морозів.

Показові 95% готовності котелень Бучанського району сусідять із лише 66% сформованого двотижневого резерву пального. У деяких громадах Броварщини дефіцит комунальних фахівців сягає 30-50%, а на Білоцерківщині окремі громади на початок вересня не подолали навіть позначку 85% готовності котелень.

Не менш показовою виявилася й відкритість місцевої влади. Поки одні адміністрації надали детальні відомості про стан котелень, резерви та проблемні об’єкти, інші обмежилися загальними формулюваннями, переадресували запити або відмовилися розкривати частину інформації, посилаючись на безпеку. В умовах війни певні обмеження виправдані, однак мешканці мають право знати хоча б загальний рівень готовності своїх громад до можливих перебоїв із теплом, водою та електропостачанням.

Попереду – зима, яку російські війська можуть знову спробувати перетворити на інструмент терору проти цивільного населення. І саме тоді стане зрозуміло, наскільки ефективно місцева влада використала час на підготовку, чи вистачить резервів для тривалих відключень і чи зможуть комунальні служби оперативно ліквідовувати наслідки нових атак.

Зрештою, головне запитання до посадовців залишається відкритим: чи справді Київщина готова пережити чергову воєнну зиму, чи високі відсотки у звітах знову доведеться перевіряти холодними батареями та темними будинками?

Читайте також: Після пластичної операції – параліч обличчя: у Києві повідомили підозру хірургу приватної клініки

Фото: Київщина 24/7

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.