Ексклюзив

Фармацевтичний ринок України знову під прицілом тривожних новин: у соцмережах та пацієнтських спільнотах наростає паніка через зникнення препаратів, від яких буквально залежить життя тисяч людей. Найбільшого удару зазнали пацієнти із захворюваннями щитоподібної залози, які опинилися перед загрозою залишитися без щоденної замісної гормональної терапії.

Редакція ІА «Київщина 24/7» зіставила скарги пацієнтів, повідомлення фармацевтів та відповідь МОЗ на журналістський запит, щоб з’ясувати, чому державна оцінка й досвід конкретної людини можуть так різко відрізнятися.

«Повертає в облогу березня 2022-го»: як соцмережі вибухнули скаргами на нестачу ліків

Соціальні мережі у вересні й на початку жовтня заповнили повідомлення про зникнення препаратів із продажу. Найчастіше писали про «Еутирокс» і «L-Тироксин» – засоби, які застосовують, зокрема, при зниженій функції щитоподібної залози та після її видалення. Для пацієнтів на замісній гормональній терапії регулярний прийом таких ліків є частиною щоденного лікування.

В опитуванні читачів, яке вінницьке видання «20 хвилин» провело у Facebook та Instagram, Валентина Туз розповіла, що не змогла придбати «Еутирокс» і шукала «Сіофор».

«Пів Вінниці обійшла, щоб знайти хоча пластинку сіофору», – написала жінка.

За її словами, на препарати, частину яких раніше отримувала за програмою «Доступні ліки», пішов аванс.

Інша читачка, Тетяна Залепа, повідомила про проблеми в Хмільнику: понад місяць, за її словами, в місцевих аптеках бракувало життєво важливих препаратів для людей із хворобою Паркінсона. В обговоренні звучала й інша болюча тема – вартість лікування. Частина людей писала, що змушена витрачати на ліки дедалі більше коштів, навіть коли потрібні упаковки вдається знайти.

Тривожні повідомлення з’явилися й у Threads. Користувачі шукали «Клайру», L-тироксин і антидепресант «Золофт», перевіряли аптечні сервіси та обмінювалися інформацією про залишки. Препарати з різних терапевтичних груп раптом опинилися в одному переліку покупок, які складно завершити.

Особливо гостро на повідомлення про нестачу левотироксину відреагувала киянка Ірина Тимофєєва. У своєму дописі вона закликала допомогти з пошуком ліків та згадала березень 2022 року, коли під час облоги люди стикалися з небезпечними перервами в терапії.

«Мені ця ситуація просто повертає в облогу в березні 22 року», – написала вона.

Для пацієнтів, які пережили перші місяці повномасштабної війни без стабільного доступу до аптек, нинішні перебої стали болісним повторенням знайомого сценарію.

російські удари зруйнували звичні маршрути ліків

Початок осені став для фармацевтичної логістики серією втрат. 3 вересня росіяни атакували об’єкти, пов’язані з компаніями «Біокон», Teva та мережею «Аптека Доброго Дня». 12-13 вересня під удар потрапив складський комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі. 14 вересня було пошкоджено склад одного з найбільших дистриб’юторів ліків «БаДМ» в Одесі.

Одним із найболючіших став удар по логістичному комплексу «Біокон» на Київщині, де зберігалися препарати міжнародних виробників. Після атаки компанія зупинила приймання й відвантаження ліків із постраждалого об’єкта. Коли такий вузол випадає з логістичного ланцюга, аптеки недоотримують поставки, а компаніям доводиться шукати інші склади й перебудовувати доставку. Наприкінці вересня російські удари також пошкоджували фармацевтичне виробництво «Дарниця» у столиці.

Ліки не потрапляють із заводу одразу на аптечну полицю. Між виробником і пацієнтом – склади, імпортери, дистриб’ютори, контроль якості та доставка між регіонами. Руйнування одного великого об’єкта здатне порушити постачання відразу багатьох найменувань. Найсильніше це відчувають пацієнти, для яких потрібний не будь-який засіб тієї самої групи, а конкретна діюча речовина й дозування.

Нестача ліків в аптечних мережах: що кажуть фармацевти

Про труднощі повідомляють і люди за аптечними касами. У Києві згадували «Еутирокс», L-тироксин, «Депакін хроно», «Форксігу», «Клайру» та інші препарати. На Вінниччині – L-тироксин виробництва Berlin-Chemie та окремі препарати розувастатину; на Харківщині – таблетований метотрексат і «Ксарелто»; на Черкащині – засоби з леводопою та карбідопою.

Ці назви об’єднує залежність пацієнтів від безперервності лікування. Одні ліки призначають при епілепсії, інші – при діабеті, серцево-судинних або неврологічних захворюваннях. У кожному такому випадку відсутність препарату створює додаткове навантаження і на людину, і на лікаря, який має швидко знайти безпечний вихід.

Комерційна директорка мережі АНЦ Яна Середа розповіла, що в окремих аптеках запасів деяких позицій у вересні могло вистачити лише на два-три тижні. Серед них були й ліки, що відпускаються за державною програмою реімбурсації. У мережах «Аптека 9-1-1» та «Подорожник» повідомляли про перерозподіл препаратів між точками та регіонами, щоб закривати прогалини після зривів поставок.

Однак для невеликих аптек ситуація складніша. Голова Миколаївської фармацевтичної асоціації «Фармрада» Олена Пруднікова розповіла, що частину замовлень дистриб’ютори не підтверджують, а власних коштів на створення великих запасів бракує.

«Ми вже фактично порожні», – так вона описала становище окремих малих аптек.

За її словами, ситуацію погіршували затримки відшкодування за препарати, видані пацієнтам через програму «Доступні ліки». У великих мережах ще є можливість перекинути препарат із сусіднього району або іншої області. Невелика аптека, особливо в селі чи прифронтовій громаді, часто залежить від обмеженої кількості постачальників. Якщо потрібної позиції немає в дистриб’ютора або затрималася оплата за вже відпущені ліки, полиця порожніє набагато швидше.

Не лише L-тироксин: перебої зачепили й інші препарати

Проблеми з імпортними ліками підтверджують і самі виробники. 7 жовтня міжнародна компанія Bayer повідомила hromadske про тимчасово обмежену доступність окремих препаратів. Компанія пояснила її порушеннями логістики: продукція вже перебувала в Україні, але ще проходила необхідні процедури перед передачею в аптечні мережі. Відновлення асортименту виробник прогнозував на другу половину жовтня.

Для людей, які звикли купувати один препарат протягом років, навіть короткий розрив у постачанні означає нові витрати часу й грошей. Вони перевіряють онлайн-каталоги, телефонують у кілька мереж, домовляються про бронювання. Доступність препарату дедалі частіше залежить від того, чи має людина змогу об’їхати місто, замовити ліки заздалегідь або отримати допомогу від близьких.

Відповідь МОЗ на запит редакції: перебої є, системного дефіциту – немає

Після хвилі скарг «Київщина 24/7» звернулася до Міністерства охорони здоров’я із запитом щодо забезпечення українців медикаментами. У відповіді на запит видання відомство повідомило: в серпні–вересні в окремих регіонах справді знизилися залишки низки лікарських засобів. Водночас підстав говорити про загальнодержавний дефіцит у МОЗ не бачать.

«Основними чинниками, які впливають на доступність окремих лікарських засобів, є порушення логістичних ланцюгів унаслідок пошкодження та руйнування складської інфраструктури, нерівномірність постачання окремих імпортних препаратів, а також підвищення попиту на окремі лікарські засоби», – йдеться у відповіді міністерства на журналістський запит.

Передусім перебої стосувалися препаратів із діючою речовиною левотироксин натрію – «Еутироксу» та «L-Тироксину». МОЗ повідомило про переговори з дистриб’юторами й пришвидшення поставок.

Ще одним чинником у МОЗ назвали ажіотажний попит. Окремі покупці брали одразу по 5-10 упаковок левотироксину. За таких умов запас, розрахований на триваліший час, швидко розходиться, а наступні пацієнти змушені шукати ліки в інших аптеках.

Проте надлишкові закупівлі не вичерпують причин проблеми. Пошкоджені склади, відкладені імпортні партії, різні залишки в містах і незавершені переміщення товару між аптеками – усе це конкретні труднощі, які визнають і представники ринку. Тому ключове питання до системи охорони здоров’я залишається відкритим: як гарантувати своєчасне лікування пацієнтові, котрий має рецепт сьогодні, а поставку обіцяють згодом?

«Сінторікс» та «Еферокс»: що робити, коли потрібного бренду немає

У МОЗ радять звертати увагу на інші зареєстровані препарати з тією самою діючою речовиною. Для пацієнтів, які приймають левотироксин, серед таких варіантів називали український «Сінторікс» та німецький «Еферокс». В окремих випадках це дозволяє продовжити лікування, не чекаючи повернення звичної торговельної назви.

Водночас левотироксин потребує точного дозування. Перехід між торговельними назвами, необхідність контролю аналізів і подальший підбір терапії слід обговорити з ендокринологом. Британський регулятор лікарських засобів MHRA звертає увагу, що після заміни виробника в частини пацієнтів можуть виникати симптоми, які потребують медичної оцінки. Самостійно змінювати кількість таблеток або переривати лікування небезпечно.

Окрема проблема – купівля препаратів через неперевірені канали, коли потрібна упаковка не знаходиться в аптеках. У такій ситуації краще уточнити в лікаря можливу заміну й перевірити наявність ліків у ліцензованих аптечних мережах, ніж ризикувати якістю та походженням препарату.

Програма «Доступні ліки»: рецепт у телефоні, препарат – в іншій частині міста

Урядова програма «Доступні ліки» має допомагати людям із хронічними захворюваннями отримувати медикаменти безоплатно або з частковою доплатою. Утім, наявність електронного рецепта не означає, що потрібна упаковка є в найближчій аптеці. Саме на цю суперечність нарікають пацієнти, які вимушені шукати ліки в різних районах або купувати їх власним коштом.

Фармацевтка Марина Сливканич розповідала, що іноді в одній аптеці є лише частина кількості, виписаної за рецептом, а решту доводиться шукати в інших точках. Це ускладнює відпуск препаратів за програмою та забирає час, якого люди з постійною терапією часто не мають.

З 30 вересня 2026 року набули чинності оновлені переліки препаратів за програмою. За даними НСЗУ, один із реєстрів містить 663 позиції лікарських засобів, із яких 244 передбачені для безоплатного відпуску. Окремо діють переліки для інсулінів, комбінованих препаратів та інших напрямів. Умови відшкодування для конкретного препарату, його форми й дозування визначені у чинному переліку НСЗУ.

Для пацієнта найкорисніші прості дії: перевірити через онлайн-сервіс наявність потрібного препарату, зателефонувати до аптеки й уточнити, чи працює вона за відповідним напрямом програми, а за потреби скористатися контакт-центром НСЗУ 16-77. Коли препарату немає, варто обговорити з лікарем можливу заміну та новий план отримання лікування.

Держзакупівлі лікарських засобів: у лікарнях також з’являються прогалини

Окремий канал постачання – держзакупівлі лікарських засобів для лікарень, зокрема за централізованими програмами. Для пацієнтів, які потребують хімієтерапії або інших спеціалізованих препаратів, робота цього механізму означає можливість вчасно пройти запланований курс лікування.

Президентка громадської організації «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк повідомляла про нестачу «Доцетакселу» в частині онкоцентрів після втрати партії препарату на складі. Для людини, якій хімієтерапію призначили на конкретну дату, пошук ліків має цілком реальні наслідки: доводиться з’ясовувати залишки, очікувати нове постачання й погоджувати подальші дії з лікарем.

Держава також передбачає безоплатні ліки для пільгових категорій і для пацієнтів із визначеними захворюваннями. Але механізми відшкодування в аптеках, пільгового відпуску та державних закупівель для лікарень працюють за різними правилами. Забезпечення пільговиків ліками залежить від конкретної програми, рецепта й медичного призначення, а доступність препарату в стаціонарі – від закупівель і фактичних лікарняних запасів.

Чи врятують нові склади від чергової хвилі нестачі ліків?

Щоб зменшити ризик повторення перебоїв, уряд у серпні спростив правила зберігання ліків під час воєнного стану. Фармацевтичні компанії отримали можливість швидше залучати додаткові складські приміщення та розосереджувати запаси між кількома об’єктами. МОЗ і дистриб’ютори також обговорювали зміну маршрутів, які забезпечують постачання до аптечних мереж.

Проте для пацієнтів головним показником ефективності цих рішень стане не кількість нарад і заяв, а наявність призначеного препарату у продажу. Поки одні компанії відновлюють пошкоджені склади, а інші чекають на імпортні партії, людям потрібні зрозумілі строки поставок, достовірна інформація про залишки та механізм оперативної заміни ліків за участі лікаря.

Ситуація з ліками оголила ще одну проблему: великі аптечні мережі здатні швидше компенсувати втрати, тоді як малі аптеки, зокрема в сільській місцевості, можуть залишатися без частини асортименту й без грошей на його відновлення. Саме там наслідки російських атак здатні бути найдовшими – навіть після того, як центральні склади повернуться до роботи.

Стабільність у звітах і дефіцит на місцях: хто гарантуватиме лікування?

МОЗ запевняє, що системного дефіциту ліків в Україні немає, а поставки окремих препаратів уже вдалося стабілізувати. Водночас вересневі та жовтневі скарги українців показали: навіть тимчасовий розрив у постачанні боляче вдаряє по тих, хто не може відкласти лікування. Особливо коли йдеться про гормональну терапію, хворобу Паркінсона, діабет або онкологічні захворювання.

Поки російські удари загрожують складам і маршрутам доставки, нові перебої залишаються реальним ризиком. Держава має забезпечити не лише нові правила зберігання, а й швидке інформування пацієнтів про перебої, залишки та реальні дати відновлення поставок. Бо коли людині необхідна таблетка щодня, відповідь про загальну стабільність ринку не вирішує її головного питання: де взяти потрібні ліки зараз?

Читайте також: Справа ДБР, підозри у фіктивності та жодної конкуренції: хто і як будує дитсадок у Білій Церкві

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.