«Думав, що буде круто, але було ще крутіше»: як солдат 23-го полку опанував професію пілота БПЛА
Від симулятора до бойових польотів: військовий 23-го полку Олександр опанував керування БПЛА та розповів, як проходила підготовка.
Історію бійця розповіли у 23-му інженерно-позиційному полку.
Від призову до навчання на оператора БПЛА
Олександра призвали на військову службу в березні 2026 року. Після проходження базової загальновійськової підготовки йому запропонували навчатися на оператора БПЛА. Оскільки тема безпілотників була йому цікава, він погодився.
Так військовослужбовець потрапив до одного з найкращих навчальних центрів України. Однак перед початком навчання потрібно було пройти відбір.
«Так, були вступні іспити, а потім ще три проміжних. Як на мене, питання на вступних були досить прості, це були питання на загальні знання і на логіку. Але треба було бути уважним, адже навіть при заповненні анкети були „пастки“. Нас було кілька десятків кандидатів, а пройшли тільки шість осіб», — розповів Олександр.
Після вступних випробувань кандидатів вивезли в поле, де вони запускали безпілотники різними способами — з руки, шасі та катапульти.
Інструктори оцінювали їхні навички й визначали, хто навчатиметься на пілота, оператора чи техніка. Олександр став пілотом.
«Ми цей телефон одразу передали куди треба»: як українські бійці натрапили на дані російського командування
Від симулятора до польотів на бойових бортах
Спочатку військовослужбовець думав, що навчатиметься працювати з FPV-дронами.
Проте зрештою його спеціалізацією стали БПЛА літакового типу, які називають «крилами».
За словами Олександра, керування такими апаратами відрізняється від роботи з FPV-дронами.
Він вважає, що FPV потребують вищої концентрації, точності рухів і розвиненої дрібної моторики, тоді як літаки більш інерційні та мають менш чутливе керування.
Водночас військовослужбовець наголошує на важливості безпілотників літакового типу в сучасній війні.
«Крила — дуже важливі на цьому етапі війни, адже це вони збивають „Шахеди“», — зазначив він.
Навчання починалося за комп’ютерами: курсанти виконували вправи на симуляторах, відпрацьовуючи керування безпілотником у реальному часі. Згодом переходили до практичних польотів.
Військовослужбовці тренувалися садити апарати, заходити на глісаду та виконувати польоти за визначеними траєкторіями.
Після практики знову поверталися до симуляторів.
«Мур-мур!» — так піхотинець «Чин» дав знати дружині, що вижив після складного виходу
Спочатку курсанти працювали з навчальними апаратами, а потім переходили до тих, які застосовують у реальних бойових умовах. Підготовка відбувалася поступово, щоб кожен міг опанувати необхідні навички.
Інтенсивні заняття та бойовий досвід інструкторів
Навчальний процес був насиченим: заняття починалися рано-вранці й тривали до 19:00. Також проводили нічні польоти.
Протягом дня курсанти мали лише одну перерву на обід, а решту часу присвячували навчанню.
Теоретична підготовка поєднувалася з практикою та іспитами. Олександр зізнається, що навантаження було настільки інтенсивним, що польоти навіть снилися йому вночі.
Навчали курсантів інструктори з бойовим досвідом — як чоловіки, так і жінки. Олександр подякував їм за підготовку та зазначив, що вимогливість викладачів була виправданою.
«Інструкторами в нас були люди з бойовим досвідом, і не тільки хлопці, а й жінки-інструкторки були теж. Хочу подякувати їм, вони провели дуже гарну роботу. Часом інструктори на нас кричали, але кричали завжди по ділу», — розповів військовослужбовець.
Екіпаж — це командна робота
За словами Олександра, екіпаж безпілотника має складатися щонайменше з трьох осіб: оператора-пілота, оператора-штурмана та техніка. Бажано, щоб до команди також входив сапер, який заряджає бойову частину.
Кожен член екіпажу виконує власні завдання. Технік готує апарат до польоту, пілот керує ним, а штурман супроводжує пілота за маршрутом, стежить за навколишньою ситуацією та передає необхідні команди.
«Тату, це що, мій зайчик?»: як дитяча іграшка стала талісманом спецпризначенця «Бушидо»
Водночас важливими є не лише професійні навички, а й злагодженість команди та нормальні взаємини між її учасниками.
«Я в захваті від цього навчання»
Після завершення підготовки Олександр залишився задоволеним отриманим досвідом.
«Мені було дуже цікаво. Я в захваті від цього навчання. Я думав, що буде круто, але було ще крутіше, чим мені це здавалося перед навчанням», — поділився він враженнями.
Військовослужбовець переконаний, що оператори БПЛА потрібні під час війни, однак знання та навички роботи з безпілотниками можуть стати в пригоді й після її завершення.
Не бере зброї, але йде туди, звідки не всі повертаються: історія «Святого»
Дрони вже використовують у сільському господарстві, для спостереження за природою та різними об’єктами, а також у доставці й логістиці.
Олександр сподівається, що досвід, який він здобув під час військової підготовки, допоможе йому реалізувати себе в майбутньому.
Раніше АрміяInform розповідала історію Андрія з позивним «Мультік», який пройшов Херсонщину, Донеччину та Сумщину, вивозив поранених і рятував побратимів після влучання ворожої «Молнії» в транспорт.
Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.