20 жовтня внаслідок російської атаки безпілотником поблизу траси Київ — Одеса в селищі Чабани на Київщині загинув 19-річний Віталій Марченко. У той момент хлопець ішов купувати подарунок для своєї дівчини. Лише за кілька місяців до трагедії він повернувся в Україну з Чехії, де працював на заводі. Про історію юнака розповіли його рідні та близькі в матеріалі «Української правди».

За словами родички Анни, у день трагедії вона прокинулася з поганим передчуттям. Коли жінка прочитала новину про удар у Чабанах, одразу почала телефонувати близьким, які мешкали неподалік.

«Я набрала дівчині брата, з яким мешкав Віталік. Вона сказала, що його немає. Віталік мав бути на роботі, але взяв триденну відпустку, щоб поїхати в Тернопіль до дівчини з сюрпризом. Вранці пішов у торговельний центр купувати потрібні речі», — розповіла Анна.

Коли чоловік Анни зателефонував Віталію, слухавку взяла незнайома жінка. Рідні зрозуміли, що сталося лихо, і поспішили на місце удару.

Юнак загинув на місці. Уламок поранив його в серце та пошкодив легені.

«Він ніс із собою радість»: яким запам’ятали Віталія

Рідні та друзі згадують Віталія як світлу, життєрадісну людину, яка завжди була готова допомогти іншим. Він умів підтримати у складну хвилину й об’єднував навколо себе людей.

Близький товариш Артем пригадав випадок, коли в його родички горіла квартира. Побачивши її заплакану матір, Віталій одразу кинувся на допомогу та привіз речі, щоб родині було в що переодягнутися.

З дитинства хлопець захоплювався футболом і навіть навчався в таборі «Шахтаря». Там його помітили тренери та запропонували грати за збірну. Згодом життєві обставини змінили його плани.

«Ми з Віталіком виросли разом. Постійно були один біля одного. Він умів зробити так, що ніхто не плакатиме. Навпаки — всі сміятимуться. Він ніс із собою радість — от така людина була», — розповів двоюрідний брат Влад.

Повернувся з Чехії та почав нове життя

У 2023 році Віталій разом із мамою переїхав до Чехії, де працював на заводі. Згодом друг Артем переконав його повернутися в Україну, запропонувавши роботу.

У серпні 2026 року хлопець приїхав до Чабанів і оселився в орендованій квартирі. Після повернення він працював і займався змішаними бойовими мистецтвами (ММА).

«Навколо нього було багато людей. Він любив збирати друзів. Був запальним. Завжди гуляв як в останнє», — пригадав Артем.

Особливі стосунки Віталій мав із дідусем, якого лагідно називав «дєда». Той готував для онука його улюблені страви — борщ і шашлик. Також Віталій обожнював гострий перець, який вирощував дідусь.

Віталія поховали 22 жовтня

22 жовтня рідні та друзі провели Віталія в останню путь. Попри сильну зливу, попрощатися з хлопцем прийшло багато людей.

Анна згадує, що Віталій легко знаходив спільну мову з іншими, умів дружити та підтримувати тих, хто сумував.

Йому було лише 19 років. Він повернувся в Україну, працював, займався спортом, будував плани та хотів зробити сюрприз коханій людині. Російська атака обірвала його життя.

Читайте також:  Зробив татуювання з дитячим малюнком: військовий розшукує маленького автора з Білої Церкви

Фото: УП

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.