Україна розпочала роботу над пошуком та майбутнім перепохованням останків видатних історичних діячів, зокрема гетьманів Петра Конашевича-Сагайдачного та Івана Мазепи. Про це на форумі до 20-річчя Українського інституту національної пам’яті заявила заступниця голови Офісу Президента України Ірина Верещук.

Утім, якщо посадовці розраховують отримати перші результати вже протягом найближчих років, то українські історики та археологи застерігають: пошук цих поховань ризикує дати фіктивні останки або взагалі впреться в незворотні втрати минулого століття.

Пошук могили Сагайдачного на Подолі: оптимізм ОПУ проти скепсису науковців

За словами Ірини Верещук, останки гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного можуть перебувати на території Києво-Могилянської академії. Під час пошукових робіт у 2023 році дослідники виявили залишки стін давнього храму, позначеного на старовинних картах, і наразі чекають на офіційний дозвіл для продовження розкопок.

Водночас група з шести українських істориків та археологів висловила глибокий сумнів щодо цієї ініціативи. Науковці наголошують, що шукати рештки гетьмана на Подолі немає сенсу, а шанси помилитися та видати за гетьманські останки чуже поховання — надто великі. Через багаторазові перебудови території, пожежі та відсутність чітких генетичних маркерів існує високий ризик потрапити у пастку псевдонаукових «сенсацій».

Щодо іншої видатної постаті — Степана Бандери — у владі зазначили, що питання його перепоховання з Мюнхена наразі не стоїть на порядку денному, оскільки це вимагає згоди родини та складних політичних рішень.

Трагедія праху Івана Мазепи: чому могили гетьмана більше не існує

Паралельно влада задекларувала пошуки поховання гетьмана Івана Мазепи на території сучасної Румунії. Проте детальний аналіз історичних джерел свідчить про глибоко трагічну та детективну долю його останках.

Після смерти гетьмана восени 1709 року у Варниці (поблизу Бендер) через загрозу наруги з боку московського царя Петра I козацька старшина на чолі з Пилипом Орликом таємно евакуювала тіло до міста Галац (Румунія). Прах гетьмана опустили у цегляний склеп під підлогою церкви Святого Георгія.

Доля поховання виявилася драматичною:

• Перше пограбування (1711 рік): Під час Прутського походу османські та татарські війська увірвалися до храму в пошуках золота, розбили склеп і викинули останки гетьмана на вулицю. Пізніше священники та козаки зібрали розкиданий прах і скромно перепоховали його;

• PNGі ще 1

• Остаточний вандалізм (1962 рік): Церква пережила землетруси та дві світові війни, однак була знищена румунським комуністичним режимом. 28 жовтня 1962 року за допомогою важкої техніки храм зруйнували до фундаменту, а цегляний склеп Мазепи розтрощили. Будівельне сміття разом із кістками було вивезене в невідомому напрямку, через що фізичне тіло гетьмана вважається остаточно втраченим.

Політика пам’яті чи реальна археологія?

Зазначені факти ставлять перед дослідниками складні виклики. Pragmatic-підхід наукової спільноти вимагає ретельної експертизи та обережності, аби намагання відшукати національні relics не перетворилися на політичний поспіх. Межа між збереженням історичної пам’яті та реальним виявленням аутентичних останків залишається головною інтригою навколо оголошених ініціатив.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що в Україну повернули останки одного з керівників Організації українських націоналістів Андрія Мельника та його дружини Софії. Першою їх зустріла Карпатська Україна, після чого траурна процесія вирушить до Києва, де відбудеться фінальна церемонія прощання та перепоховання.

Читайте також: Прах полковника армії УНР Євгена Коновальця повернули в Україну

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.