Речі, що пережили полон: у Києві показали результат оцифрування понад 500 воєнних артефактів

Політика
воєнних артефактів

27 Жов, 22:15

Національний військово-історичний музей України в Києві оцифрував понад 500 експонатів, пов’язаних із війною від 2014 року до сьогодення. Проєкт охоплює цифровий архів предметів, детальні фотографії, 3D-моделі та аудіогід, який допомагає дізнатися історії, що стоять за кожним артефактом. Аудіоматеріали опублікували на YouTube.

Їхня загальна тривалість становить майже 300 хвилин. Записи охоплюють події від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році та знайомлять слухачів з експозицією третього поверху музею, де розміщені 35 тематичних вітрин.

Скористатися аудіогідом можна безпосередньо в музеї за допомогою QR-кодів або онлайн на його сайті. Відвідувачі також можуть роздивитися експонати на деталізованих фотографіях і обертати їхні цифрові 3D-моделі, щоб краще ознайомитися з предметами.

Оцифровані матеріали можуть стати й навчальним інструментом: їх пропонують використовувати як повноцінний цикл мінілекцій у школах.

Звичайні на перший погляд речі в музейних вітринах набувають особливого значення, коли стає відомо, через що довелося пройти їхнім власникам. Завдяки аудіогіду та 3D-фіксації навіть порваний пластиковий пакет або саморобна шапка розповідають про досвід українців у російському полоні.

Серед експонатів є пластиковий пакет, який полонені використовували під час приймання їжі. Росіяни відводили на обід лише одну хвилину, тому українці швидко відціджували через пакет рідину з дуже гарячої юшки, щоб устигнути її з’їсти.

Інший предмет — шапка, яку полонені бійці «Азову» пошили зі старої радянської ватної ковдри. Вона свідчить про умови утримання в холодних камерах без опалення.

Ще один артефакт — футболка, на звороті якої ручкою записали номери телефонів. Такий спосіб допомагав зберегти зв’язок із родинами побратимів: зашифровані контакти виносили з полону на собі ті українці, яких обмінювали першими.

Цифровий архів дає змогу зберегти ці предмети та історії, пов’язані з ними, а також зробити їх доступними для ширшої аудиторії поза межами музейної експозиції.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Уряд України дозволив безоплатно передавати знищену російську військову техніку іноземним музеям. Ініціаторами відповідного рішення стали Міністерство оборони України та Міністерство культури України.

Читайте також: Завдяки розробникам S.T.A.L.K.E.R. 2 для розмінування Чорнобильської зони зібрали понад 103 тисячі доларів

Фото: Національний військово-історичний музей

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь