У Київській області продовжується масштабна робота щодо підвищення якості, швидкості та доступності надання адміністративних послуг для населення. Ключові показники, досягнення та проблемні питання регіону обговорили під час онлайн-наради під головуванням заступниці голови Київської ОДА Наталії Гаватюк за участю керівників ЦНАПів та представників органів місцевого самоврядування.

Про це повідомила пресслужба Київської обласної державної адміністрації.

За даними офіційного моніторингу, за дев’ять місяців 2026 року Центри надання адміністративних послуг Київщини надали жителям області майже 980 тисяч адміністративних послуг.

Середня кількість видів послуг, доступних в одному центрі, досягла 316, а загальний рівень цифровізації мережі ЦНАПів області становить 77,3%.

Високі результати у впровадженні цифрових стандартів продемонстрували 32 громади Київської області, які досягли 100% визначених показників цифровізації. У цих центрах повноцінно функціонують:

• Сучасні електронні черги;
• Внутрішні інформаційні системи та електронний документообіг;
• Пряме підключення до державної системи динамічного моніторингу діяльності центрів.

Серед беззаперечних лідерів за кількістю розроблених та запроваджених видів послуг опинилися Калинівська (Фастівський район), Українська, Білоцерківська, Бучанська, Білогородська та Гатненська територіальні громади.

Ще 8 громад — Борщагівська, Славутицька, Пірнівська, Дмитрівська, Володарська, Вишгородська, Ржищівська та Бишівська — наразі надають понад 90% усіх видів послуг, передбачених чинним законодавством України.

Попри позитивну динаміку, під час наради окрему увагу приділили стримуючим факторам розвитку мережі. Головними проблемами для багатьох громад залишаються:

1. Дефіцит коштів у місцевих бюджетах для проведення ремонтів, облаштування безбар’єрних та сучасних приміщень за стандартними вимогами;
2. Кадровий голодомор та брак кваліфікованих фахівців у сільських та селищних громадах.

Заступниця голови Київської ОДА Наталія Гаватюк наголосила, що пріоритетом для кожної громади має залишатися повна автоматизація процесів, системна передача даних до онлайн-моніторингу та безперервна робота над підвищенням сервісу для громадян.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що погане самопочуття не в кожному випадку є підставою для виїзду бригади екстреної медичної допомоги. Диспетчер лінії 103 спочатку оцінює стан пацієнта за встановленими критеріями та визначає категорію виклику — критичний, екстрений, неекстрений або непрофільний. Водночас якщо стан людини погіршується, звертатися на 103 повторно не лише можна, а й потрібно.

Читайте також: Безоплатне батьківство для захисників: у Києві відкрили сучасне кріосховище для військовослужбовців

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.