Знищили міст, взяли окупанта в полон і замінували десятки кілометрів: як сапери змінюють війну
Заступник командира інженерно-саперного батальйону майор Дмитро Унгурян — офіцер, який поєднує бойовий досвід із розвитком сучасних інженерних спроможностей.
Історію військового оприлюднили 30 жовтня на сторінці 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки.
У війську Дмитро із 2012 року. За роки служби він зарекомендував себе як командир, здатний ухвалювати рішення у складних бойових умовах і працювати безпосередньо з особовим складом.
Під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку група під його керівництвом знищила залізобетонний міст і тунель залізничного полотна.
Це допомогло стримати просування противника. Тоді ж військовослужбовці розшукали й евакуювали тіло загиблого побратима із суміжного підрозділу.
Ще один бойовий епізод стався восени 2025 року: під час пересування група саперів потрапила у ворожу засідку. Бійці вступили в бій, дали відсіч противнику та захопили російського військовослужбовця в полон.
Протягом 2025–2026 років майор Унгурян брав участь у виконанні завдань із дистанційного мінування. За цей період було встановлено понад 50 тисяч боєприпасів різних типів і заміновано десятки кілометрів шляхів висування противника на Сумщині, Донеччині, Харківщині.
«Армія — це єдине, що захистить нас»: історик «Дикого Поля» став одним із найкращих операторів FPV
Однак бойовий досвід командира — лише частина цієї історії. Не менш важливий напрям його роботи — розвиток батальйону та впровадження технологій, які змінюють підходи до інженерного забезпечення.
«Наш батальйон пройшов значний шлях розвитку. Раніше ми виконували мінування переважно вручну, коли сапери безпосередньо перебували в небезпечній зоні. Із квітня 2025 року почали переходити до дистанційного мінування із застосуванням безпілотних систем», — розповідає Дмитро.
Цей перехід вимагав не лише освоєння нової техніки, а й зміни підходів до підготовки особового складу та організації роботи.
«Ми почали активно опановувати нові технології, вдосконалювати підготовку військовослужбовців і впроваджувати сучасні методи роботи. Застосування сучасних систем розширює можливості підрозділу й дозволяє виконувати завдання в умовах, коли традиційні методи пов’язані з підвищеним ризиком. Водночас дистанційне мінування потребує підготовлених фахівців, справної техніки та злагодженої взаємодії», — зазначає майор.
Важливу роль у розвитку сучасних інженерних підрозділів відіграють і наземні роботизовані комплекси (НРК).
Залежно від оснащення, вони можуть допомагати з логістикою та виконанням окремих завдань у небезпечних зонах.
Проте техніка не замінює людину.
«Доцільніше говорити не про заміну сапера, а про розширення його можливостей. Роботизовані комплекси потребують управління, контролю та обслуговування. Людина залишається ключовою ланкою, а технології допомагають виконувати завдання з меншим ризиком для життя», — наголошує Дмитро.
Повітряні безпілотні системи та наземні роботизовані комплекси мають різні можливості, але можуть доповнювати одне одного в межах інженерного забезпечення.
Результат залежить не лише від технічних характеристик, а й від підготовки операторів, координації та взаємодії з іншими підрозділами.
Інженерні загородження є важливими складовими оборони. Вони допомагають обмежувати маневр противника, створювати перешкоди для його просування та підтримувати дії українських підрозділів.
Після виходу на пенсію долучився до війська: як колишній рятувальник знайшов своє місце в армії
Серед досягнень підрозділу — ураження живої сили противника, бойової та автомобільної техніки, наземних роботизованих комплексів і укриттів.
«Ці результати відображають роботу особового складу та значення інженерного забезпечення. Наша мета — виконувати поставлені завдання, посилювати оборону й створювати умови для дій українських підрозділів», — говорить Дмитро Унгурян.
За кожним результатом стоять підготовка, відповідальність і злагодженість військовослужбовців.
Сучасна інженерна справа потребує різних знань і навичок: одні фахівці мають досвід роботи в інженерних підрозділах, інші опановують безпілотні системи та проходять необхідну підготовку.
«Наш батальйон — це насамперед люди, які готові навчатися, розвиватися й опановувати нові технології. Важливі технічне мислення, відповідальність, уважність і здатність працювати в команді», — зазначає офіцер.
Перехід до дистанційного мінування став одним з етапів розвитку батальйону.
Раніше АрміяInform розповідала історію 28-річного Романа із Запоріжжя, якого мобілізували дорогою на роботу. Після півтора тижня в бригаді він пішов у СЗЧ і пробув там майже два роки.
Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.