Тепер артилеристи воюють на Олександрівському напрямку під ударами КАБів та FPV.

Історію артилерійського розрахунку оприлюднила 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ.

Командир гармати на позивний «Дрон» воює разом із побратимами «Листвою», «Курею», «Шахом» та «Старим». За час повномасштабного вторгнення розрахунок встиг попрацювати з різними артилерійськими системами — від радянських «Гвоздик», Д-20 і Д-30 до американських САУ M109 Paladin.

За плечима гармашів чимало бойових епізодів, але особливо їм запам’яталася Курщина, де довелося зустріти піхоту КНДР, яку росіяни кинули в бій проти українських військ.

«Корейці просто розсипаються»: понад сотня знищених на рахунку однієї гармати

Один із десантників пригадує, як починався черговий день на Курському напрямку. Навколо вже працювала українська артилерія, а назустріч її вогню наступали північнокорейські військові.

Невдовзі до обстрілу долучився і їхній розрахунок. За словами бійця, лише за підтвердженими відеозаписами гармата знищила понад сотню солдатів КНДР.

«Це було, коли полізли північнокорейські солдати. Я зранку виходжу, а всі гармати навкруги працюють: дружні, наші, а потім і ми підключаємось — і корейці просто розсипаються! Тільки за підтвердженими даними з відеофіксацією наша гармата більше сотні корейців положила», — пригадує десантник.

Тепер артилеристи воюють на Олександрівському напрямку. Тут, зізнаються військові, працювати значно важче. Посадок, у яких можна замаскувати гармату, менше, а росіяни постійно полюють на українські артилерійські позиції.

Дах уже палав, а над виходом чатували дрони: як гармаші вибиралися з-під ударів

Під час однієї з перших ротацій на новому напрямку росіяни виявили позицію десантників і обрушили на неї цілу серію ударів.

Спочатку в хід пішли керовані авіабомби, потім позицію накрила ствольна артилерія, а слідом налетіли понад десять FPV-дронів.

Після «п’ятірки» — три «четвірки»: льотчик SMITH продовжив полювання на реактивні дрони

Гармаші встигли сховатися в підвалі будинку. Однак невдовзі дах над ними загорівся, а вибратися назовні було не менш небезпечно, ніж залишатися всередині. Російські дрони чекали на будь-який рух.

«Ми сиділи в підвалі, дах будинку над нами вже палає, вийти неможливо — зверху чекають рой дронів. Сиділи до останнього, бо якби вибігли на відкрите — була б біда. Зрештою вдалося ривком перебігти на сусідню позицію до наших хлопців», — розповідає «Дрон».

Десантникам вдалося вирватися з-під обстрілу та дістатися побратимів.

Сам командир гармати зізнається, що за роки служби найбільше навчився цінувати не потужність артилерійських систем, із якими працював, а людей поруч. Тих, на кого можна покластися навіть тоді, коли навколо палає будинок, а над головою кружляють ворожі дрони.

Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.