Роман — старший солдат інженерно-саперної роти 208-ї зенітної ракетної Херсонської бригади.

Історію бійця бригада оприлюднила у соцмережах.

До війська він долучився за контрактом, переконаний, що його досвід і навички стануть у пригоді в боротьбі з російськими окупантами.

До повномасштабного вторгнення Роман працював за кордоном у судноплавній галузі — на великих торговельних суднах. Його робота передбачала охорону вантажів від нападів, зокрема сомалійських піратів.

«Пірати, як росіяни, — брати по крові, жорстокі і завжди пришелепкуваті», — говорить військовий.

Під час роботи на кораблях він удосконалив навички володіння зброєю, здобув досвід у логістиці та навчився тактичної кмітливості. Усе це знадобилося вже під час військової служби.

Спочатку Роман входив до складу мобільної вогневої групи, яка прикривала від повітряних атак важливі енергетичні об’єкти на Харківщині. Нині він разом із побратимами працює на південному напрямку: створює, облаштовує та маскує бойові позиції.

«Це непомітна, але надважлива робота, бо зенітні ракетні комплекси та наш особовий склад — пріоритетна ціль для ворога», — пояснює сапер.

Роман працює за будь-якої погоди та в будь-який час доби. Каже, що має боротися за всіх, кого любить. Після війни мріє повернутися до спокійного життя, де не буде ані піратів, ані росіян. На нього чекають дружина та донька.

За освітою військовий — пекар-кулінар. Не виключає, що після перемоги повернеться до цієї справи.

«Але поки що — боротися! Не відступати і боротися!» — наголошує Роман.

3 листопада в Україні відзначають День інженерних військ. Це нагода подякувати всім військовослужбовцям, які виконують важливу роботу з інженерного забезпечення оборони країни.

«Гріх, якщо не влучу»: оборонець збив крилату ракету над Херсонщиною