Ексклюзив

Майже безперервні ракетно-дронові атаки, тривалі повітряні тривоги та перебої зі світлом створили ідеальне середовище для аферистів. У стані хронічного стресу й дефіциту часу людина природно стає більш емоційною та менш уважною до деталей. Саме цим психологічним станом і користуються зловмисники у своїх шахрайських схемах. 

Що каже статистика про шахрайство під час блекауту

Поки одні українці шукають укриття чи зв’язок, інші — підло на цьому заробляють. Психологічна виснаженість, поспіх і паніка стали головним майданчиком для аферистів та шахрайських схем під час обстрілів. Банкіри та кіберексперти констатують: злочинці  більше не намагаються зламати складні захисні системи банків — вони «ламають» саму людину, коли вона найменш захищена.

Як зазначає заступниця голови правління Глобус банку Анна Довгальська, після тривог або нічних обстрілів люди швидше реагують на тригерні сигнали: «терміново», «вас заблоковано», «нараховано допомогу». Зловмисники штучно створюють відчуття небезпеки чи браку часу, аби людина діяла на емоціях. 

Консолідованої підсумкової статистики НБУ за останні місяці 2026 року ще немає, проте тенденції за попередні статистичні періоди свідчать про чітку трансформацію шахрайського ринку. 

У 2025 році кількість незаконних карткових операцій зі збитками скоротилася на 5% (до 256 тис.), але загальна сума втрат українців зросла одразу на 24% — сягнувши 1,4 млрд грн. Середня сума одного «улову» шахраїв підскочила на 30% — із 4247 грн до 5536 грн. Злочинність стала менш масовою, але значно дорожчою для кожного окремого потерпілого. 

А ось аналітика сервісів AntiFraud HUB Асоціації ЄМА за 2026 рік показує ще тривожніші тренди. Це стрімке зростання «дроперства»: використання чужих рахунків для відмивання грошей вийшло на промислові масштаби. За цілий 2025 рік було виявлено 41,8 тис. нових «дропів», а за перше півріччя 2026-го — вже понад 30,4 тис. (майже 73% від торішнього рівня). 

Також фіксуються величезні обсяги підозрілих проводок: лише за квітень-серпень 2026 року Fraud Payments Tracker обробив сигналів про сумнівні транзакції на 724 млн грн. 

А маніпуляції із SIM-картами щомісяця виявляють близько 4,5–5 тис. високоризикових замін карток-носіїв для перевипуску й перехоплення кодів підтвердження банкінгу. 

«Банки посилюють автентифікацію та моніторинг, тому зловмисники дедалі частіше намагаються «зламати» не систему, а людину. Вони створюють ситуацію, в якій клієнт сам повідомляє код чи власноруч підтверджує переказ», — пояснює Анна Довгальська. 

Нові схеми шахрайства 2026

За даними НБУ, близько 84% усіх карткових втрат припадає саме на соціальну інженерію. Під час ракетного терору класичні сценарії швидко отримали нове забарвлення. 

«Найбільш масовими залишаються фейкові виплати та так звані «компенсації за блек-аут». У соцмережах та месенджерах зловмисники масово поширюють посилання на нібито державну допомогу: влітку вони маніпулювали темами грошових виплат за відключення світла, а восени — додатковими перерахунками для пенсіонерів чи постраждалих від обстрілів», — зазначають в НБУ. 

Паралельно активізувалися й телефонні аферисти. Під час чергової тривоги, коли перелякана людина перебуває в укритті чи потерпає від нестабільного зв’язку, їй телефонує «співробітник банку» з новиною про те, що з її картки просто зараз намагаються списати гроші, та вимагає терміново назвати захисний код із SMS. 

Не менш небезпечними є шахрайство через Telegram і Viber: псевдоінвестиції з обіцянками «гарантованого доходу» в Telegram, якими заманюють українців, що втратили роботу чи шукають фінансову підстраховку. Зберігається й загроза зламу акаунтів у месенджерах, коли від імені друга чи колеги надходить банальне, але дієве прохання «позичити 5000 грн до завтра». Нарешті, справжнім трендом стали афери із застосуванням штучного інтелекту та дипфейків, де генеративний ШІ імітує голос або відео родича, який нібито потрапив під обстріл і терміново потребує грошей на порятунок. 

ШІ та хакерські APK: нові технологічні загрози

У Глобус банку підкреслюють, що класичним телефонним дзвінком шахраї вже не обмежуються. В останні місяці спостерігається сплеск високих технологій: 

• Викрадення акаунтів і Fake Boss: прохання «проголосуй за дитину в конкурсі» або «підтримай петицію» веде на фішингову сторінку. Після захоплення акаунта злочинці атакують контакти або від імені керівника компанії (схема Fake Boss) вимагають у бухгалтера терміново переказати кошти. 
• Фейкові кредитори та збір «цифрових досьє»: у Viber чи Telegram людям обіцяють «гроші за 5 хвилин», але натомість збирають паспортні дані, селфі та фото документів для подальшого оформлення реальних кредитів. 
• Фейкові IT-вакансії: кандидат проходить «співбесіду», отримує «офер», а на етапі онбордингу його просять купити спеціальне корпоративне софт-забезпечення. 
• NFC-Relay та банківські трояни: під виглядом «застосунку для графіка відключень» чи перевірки допомоги людині пропонують встановити APK-файл. Шкідливий софт перехоплює сповіщення, коди та дає злочинцям повний контроль над мобільним банкінгом. 
• Автоматизовані афери на маркетплейсах: покупцям і продавцям підкидають посилання на фішингові сайти доставки, де замість отримання коштів відбуваються списання. 

На думку експертів, до кінця року головними векторами шахрайських атак залишатимуться псевдовиплати від енергокомпаній, фейкові благодійні збори, а також сплеск шахрайств під час зимових розпродажів. Створюватимуться сотні фейкових онлайн-магазинів із дешевими генераторами, павербанками чи святковими товарами, а також підроблені чат-боти банків. Тому кілька хвилин на перевірку в умовах стресу — це єдиний надійний щит, об який розбивається будь-яка шахрайська схема.

Автори: Наталя Толуб, Тимур Юшко

Фото: Фріпік

Читайте також: Права категорії B у 16 років: МВС та Кіберполіція викрили нову схему шахраїв