Ексклюзив

В Україні спостерігається стрімке зростання собівартості будівництва — лише за останній рік прайс будівельно-монтажних робіт підскочив на чверть. Базові матеріали  подорожчали на 30–50%, що вже призвело до рекордного за останні п’ять років зростання цін на первинному ринку житла. Забудовники попереджають: до кінця року матеріали та обладнання можуть здорожчати ще на 10–20%.

Рекордні темпи та цифри від Держстату

Якщо у 2025 році вартість будівельних робіт підскочила на порівняно скромні 5,8%, то в другій половині 2026-го ціновий тиск на галузь суттєво посилився.

За даними Держстату, у серпні 2026 року вартість будівельно-монтажних робіт в Україні зросла на 25,4% у річному вимірі, а за підсумками січня – серпня серпневий приріст відносно аналогічного періоду минулого року сягнув 18%. Найбільше подорожчання зафіксували в нежитловому (+26,4%) та інженерному будівництві (+26,1%), тоді як житлове будівництво додало 21,5%.

Паралельно з цим ціни промислових виробників додали 39,1% за рік. Безпосередньо будівельні матеріали з початку року подорожчали на 30–50% залежно від категорії продукції, що одразу відобразилося на вартості квартир: у другому кварталі первинний ринок підскочив на 20,5%.

Чому дорожчають матеріали: п’ять ключових факторів

Аналітики ринку та представники Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів виділяють кілька фундаментальних причин, які змушують компанії закладати підвищені витрати у собівартість:

1. Енергетична автономність. Через атаки на інфраструктуру виробники цементу, бетону, скла та цегли змушені використовувати промислові генератори. Кіловат енергії від генератора коштує 52–53 грн замість стандартних 20 грн, що суттєво здорожує енергомісткі виробництва.
2. Логістичний тиск. Підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30% та стрибок цін на пальне здорожчали доставку важкої сировини — щебеню, піску та металу.
3. Кадровий дефіцит. Брак фахівців (монолітників, бетонярів, геодезистів) сягає 30%. Щоб утримати кваліфіковані кадри, компанії змушені були підняти зарплати на 25–50%.
4. Курсові коливання. Девальвація гривні безпосередньо штовхає вгору вартість імпортних компонентів, оздоблювальних матеріалів та складного інженерного обладнання.
5. Руйнування потужностей. Ворожі удари завдали суттєвих збитків промисловості: зруйновано або пошкоджено близько 600 підприємств будівельної галузі. Наприклад, у Харкові не залишилося жодного вцілілого виробництва, що фактично оголило індустріальний потенціал Лівобережжя.

Також залишається 100% залежність від імпорту віконного скла, яке повністю постачається з-за кордону.

Що відбувається з металом та чи загрожує ринку дефіцит сталі

Вересневі ракетні удари рф по ключових підприємствах — «Камет-Сталі» та «ArcelorMittal Кривий Ріг» — призвели до часткової зупинки та пошкодження виробничих процесів. За даними «Укрметалургпрому», за 8 місяців 2026 року виплавка сталі в Україні впала на 12,5% (до 4,3 млн тонн), а у серпні скорочення сягнуло рекордної позначки у 57,3%. Виробництво металопрокату за той самий період знизилося на 15,6%.

Втім, експерти закликають утриматися від панічних сценаріїв. Наразі йдеться не про абсолютну відсутність сталі, а про її частковий дефіцит, який компенсується за рахунок імпорту. Якщо у першому півріччі 2025 року імпорт забезпечував 37% внутрішнього ринку металопрокату, то у 2026 році ця частка зросла до рекордних 43,8%.

Слід зважати, що сталь формує лише близько 15% у загальній собівартості будівництва (де близько 60% припадає на матеріали та обладнання, а 40% — на роботи). Якщо вартість металу зростає на 30%, це додає до підсумкового кошторису проєкту приблизно 4,5% за умови незмінності інших витрат. Отже, метал є суттєвим, але далеко не єдиним чинником загальної цінової динаміки.

Скільки коштують базові будматеріали

Коливання цін на сировину залишаються суттєвими. Орієнтовний рівень роздрібних цін на ринку наразі виглядає наступним чином:

• Цемент (М-500, 25 кг): виріс у ціні від 20 до 40%.
• Бетон та залізобетон: підскочив на 10–18%.
• Цегла (червона / силікатна): подорожчання на 12–20%.
• Керамоблок та газобетон: зростання на 8–15%.

Державне регулювання та прогнози до кінця року

Аби зупинити спекуляції на державних закупівлях, Уряд оновив правила гри. Постановою № 1073 та наказами Мінрозвитку впроваджено обов’язковий аналіз цін  через Державну базу даних цін у системі ЄДЕССБ для всіх об’єктів відбудови від 1,5 млн грн, що зводяться за публічні кошти.

Щодо комерційного сектору та первинного ринку житла, то девелопери прогнозують подальше зростання вартості. До кінця року ціни на будматеріали та інженерне обладнання можуть додатково піднятися ще на 10–20%. Відповідно, здорожчання квадратного метра восени та взимку є об’єктивним наслідком тиску на собівартість. Уникнути здорожчання житла  в поточних умовах практично неможливо.

Атворка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Чому кількість оголошень про оренду в столиці зросла на 66%, а на заході житло «розмітають»