«Колапсу можна було уникнути!»: чому столиця опинилася без води та хто має понести відповідальність
Ситуація з водопостачанням у столиці досягла критичної межі, проте відсутність води у домівках киян під час війни є наслідком недостатнього захисту та затягування модернізації об’єктів критичної інфраструктури з боку КМДА та комунальників.
Про це у своєму зверненні заявила народна депутатка України Леся Забуранна.
За словами нардепки, після ворожих атак на енергосистему столиці було знеструмлено ключові водопровідні об’єкти АТ «Київводоканал».
Проте наслідків колапсу можна було уникнути, якби міська влада з 2022 року інвестувала ресурси у захист і резервне живлення підприємства, а не спрямовувала їх на другорядні міські проєкти.
За даними розрахунків експертів Тимчасової спеціальної комісії (ТСК) ВРУ, на повноцінний захист об’єктів «Київводоканалу» необхідно 9,117 млрд гривень.
Наразі ж районні підкачувальні станції забезпечені генераторами лише на 40%, а закупівлю обладнання потужністю 36,7 МВт КМДА та водоканал запланували аж на кінець 2026 року. Понад те, через застаріле тарифоутворення на насосних станціях виникають перевитрати електроенергії від 30% до 50%.
Леся Забуранна наголосила, що постійні зупинки та аварійні відключення електроенергії призводять до гідроударів, руйнування трубопроводів, утворення повітряних корок та ризику забруднення питної води, а утримувати тримільйонний Київ лише на генераторах технічно неможливо через величезні потреби в пальному:
«Відсутність води в домівках містян — це вже давно не раптова аварія і не непередбачуваний форс-мажор. На п’ятому році повномасштабної війни суспільство і держава мають право вимагати максимально ефективної, прорахованої та системної роботи від відповідальних осіб щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури. Замість спрямування ресурсів на другорядні проєкти із 2022 року необхідно було системно інвестувати у захист, роздільну генерацію та модернізацію критично важливих комунальних підприємств. Окрім технічних рішень, має бути запроваджена жорстка кадрова та управлінська відповідальність для тих, хто провалює підготовку критичної інфраструктури до роботи в умовах війни», – зазначила Леся Забуранна.
Для подолання кризи експерти ТСК пропонують запровадити чіткі протоколи дій для комунальників, розробити 4 режими надання послуг (звичайний, обмежений, критичний та надзвичайний), встановити беззаперечний пріоритет питної води для населення, лікарнів та укриттів, а також поступово переходити на низьковольтне насосне обладнання.
«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві в умовах постійної повітряної загрози особливо важливо заздалегідь знати, де розташоване найближче укриття, де можна отримати допомогу під час тривалих відключень і як перевірити рівень безпеки конкретної локації.
Читайте також: Від руїн до сучасної медицини: у Макарові відкрили оновлену лабораторію лікарні за підтримки ЄС
Фото: «Київщина 24/7»
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.