Сама ростила сина, колишній чоловік навіть аліменти не платив. Важко мені було, працювала в селі на пекарні. З сином Борисом ми багато грошей не мали і на всьому економили. Бувало, що їли весь тиждень пісну гречку. 

Мій син виріс, поїхав вчитися. Згодом одружився з Наталею і пішов у зяті. Часто невістка скаржилася, що Борис прийшов у чужу сім’ю з порожніми руками. Прикро мені чути постійні нарікання. Все життя я для сина старалася. В мене самої був лише будинок. 

Коли мені вже набридло все це слухати, я зібралась і поїхала у Францію на заробітки. Там працювала моя подруга, вона допомогла з роботою. Я працювала на заводі хлібобулочних виробів. Хотіла купити синові квартиру, але він відмовився, сказав, що вже обжився у сватів. Тільки просив про машину. 

Я купила Борису новенький автомобіль із салону, ціною він вийшов приблизно так, як квартира. Щомісяця я збирала з Франції велику сумку з продуктами і передавала синові й невістці. Іноді й допомагала з грошима.

Однак цього разу склалось інакше. Влітку у мене почались проблеми з серцем. Від дітей приховувала, щоб не хвилювались. Коли дали відпустку, одразу поїхала додому. Дуже хотілось відпочити і підлікуватись. Про приїзд, звісно, сказала сину. Борис зустрів мене на вокзалі. Син дуже дивувався, що я без гостинців. Але я почувалась настільки втомленою, що у мене не було сил для виправдань. А на другий день подзвонила невістка. Наталю здивувало і обурило те, що я не привезла їм бодай сумки з продуктами. 

– Я витратила все на ліки!

– Так і скажіть, що ви не хотіли нам нічого передати!

Наталя очікувала, що натомість дам їм кругленьку суму. Але я стояла на своєму. У нас час здоров’я дорого коштує. Біда, що діти не цінують того, що я для них зробила. Тепер час подумати про себе. 

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям: ❤️, 😠, 😢 чи 😄. Ваша реакція має значення!

Що ви думаєте про цю новину? ✍ Поділіться своєю думкою в коментарях та обговоріть з іншими! 💬