Прийняв перший бій у 18 та врятував побратима під обстрілом: історія 21-річного штурмовика, який зараз працює на спецлінії 102 у Києві

Від командира штурмовиків до спецлінії «102»: історія 21-річного ветерана Ярослава Митька, який врятував побратима й повернувся до служби

6 Лис 2026, 21:28

Війна гартує характер та змінює життєві орієнтири впродовж лічених секунд. Свій військовий шлях захисник України Ярослав Митько розпочав у 18-річному віці, коли пішов на строкову службу до лав Державної прикордонної служби України. Саме там, на прикордонній Чернігівщині, за кілька кілометрів від межі з РФ, він прийняв свій перший бій у день початку повномасштабного вторгнення російських окупантів.

Сьогодні, переживши важкі штурми, командування підрозділом та тяжке поранення, ветеран продовжує тримати свій фронт — вже як оператор спецлінії «102», про це повідомили у Нацполіції Києва.

Після перших місяців повномасштабного протистояння на півночі Ярослав із позивним «Мітяй» ухвалив рішення долучитися до лав штурмової піхоти. Разом із побратимами боєць виконував найскладніші завдання на першій лінії лінії зіткнення.

Завдяки військовій дисципліні, рішучості та лідерським якостям уже після трьох бойових виходів 21-річного юнака призначили командиром штурмового відділення.

Проте один із виходів став для Ярослава переломним:

8 вересня: захисник відзначив свій 21-й день народження безпосередньо у зоні бойових дій на Донеччині.
13 вересня: під час чергового штурму «Мітяй» кинувся евакуйовувати пораненого побратима з-під щільного ворожого вогню. Воїну вдалося витягти товариша та врятувати йому життя, однак сам Ярослав зазнав надважкого поранення.

Після тривалого лікування, складних операцій та проходження реабілітації Ярослав Митько вирішив не залишатися осторонь допомоги суспільству та пройшов відбір до складу операторів спецлінії «102» Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Щодня ветеран приймає сотні критичних дзвінків від киян, які опинилися в біді, під обстрілами або стали жертвами правопорушень:

«Досвід, здобутий на фронті під час командування штурмовиками, навчив мене миттєво зберігати спокій у найжорсткіших стресових ситуаціях, швидко реагувати на загрози та чітко усвідомлювати справжню ціну кожної секунди», — ділиться Ярослав.

Історія Ярослава Митька — це приклад незламності українських ветеранів, які навіть після важких поранень знаходять сили реалізовувати себе, інтегруватися у цивільне життя та продовжувати захищати й підтримувати громадян у тилу.