Столична влада готує до затвердження новий Статут територіальної громади міста Києва, який має остаточно замінити застарілий базовий документ від 2002 року. Проте, як зазначає видання КиївВлада, проєкт нових правил уже викликав серйозний резонанс у суспільстві через низку контроверсійних норм — від поділу містян на категорії до масштабного перерозподілу повноважень між міською та державною вертикалями.

«Жителі» та «мешканці»: поділ киян на два «сорти»?

Найбільш дискусійним положенням проєкту є чіткий юридичний поділ усіх людей, які пов’язані зі столицею, на дві категорії:

• «Жителі» — особи, які мають офіційну реєстрацію (прописку) в Києві. Саме вони, згідно з новим Статутом, володітимуть повним пакетом прав самоврядування.
• «Мешканці» — громадяни, які фактично живуть, працюють, платять податки чи володіють нерухомістю в столиці, але не мають офіційної реєстрації. Їхні права у прийнятті рішень громади планують суттєво обмежити.

Експерти та частина громадськості вже назвали такий підхід дискримінаційним, адже він фактично створює нерівність серед людей, які створюють економіку міста.

Окрім соціальних нововведень, документ закладає серйозні зміни в управлінську архітектуру столиці, спрямовані на посилення самоврядних функцій за рахунок державних інституцій:

1. Підпорядкування КМДА: Проєкт передбачає, що виконавчі підрозділи Київської міської державної адміністрації (КМДА) будуть підпорядковуватися передусім міському голові та Київраді, а не голові КМДА як представнику державної вертикалі (варто зазначити, що наразі обидві ці посади суміщає Віталій Кличко, проте юридичний механізм закладається на перспективу).
2. Трансформація РДА: Районні державні адміністрації пропонується перетворити на виконкоми «гіпотетичних» районних рад. Очолювати їх дозволятимуть виключно обраним керівникам районів, що також посилює місцевий вплив.

Аналітики зазначають, що ці нововведення мають чіткий політичний підтекст і спрямовані на посилення влади міського голови й депутатського корпусу Київради за одночасного послаблення ролі Президента та Кабінету Міністрів у керуванні столицею.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві планують ввести в експлуатацію понад 1,5 ГВт додаткових потужностей теплової генерації. Частиною підготовки до опалювального сезону є будівництво резервних котелень і захист об’єктів критичної інфраструктури.

Читайте також: Резервне тепло у грудні не запрацює: експерти оцінили ризики опалювального сезону для Лівого берега Києва

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.