Попри підготовку до опалювального сезону, Київ не зміг повністю захистити критичну інфраструктуру від наслідків російських атак. На початку листопада знеструмлення зупинило роботу насосних станцій водоканалу, через що частина столиці на кілька годин залишилася без води. Раніше перебої з електропостачанням неодноразово паралізували метро, трамваї та тролейбуси.

Як з’ясувало видання «Хмарочос», ще наприкінці серпня готовність столиці до зими оцінювали у 70%, а у вересні міська влада звітувала про виконання понад 80% запланованих заходів. Однак ці показники охоплювали не лише готові об’єкти, а й закупівлю обладнання, ремонт мереж та роботи, які ще тривали.

Які заходи Київ реалізував до зими

Одним із головних напрямів підготовки стало встановлення когенераційних установок, які одночасно виробляють електроенергію та тепло. Їх планували використовувати для автономного забезпечення котелень, насосних станцій, лікарень та інших важливих об’єктів.

У серпні заступник голови КМДА Петро Пантелеєв повідомляв приблизно про 60 МВт уже збудованих потужностей. Водночас у Міністерстві розвитку громад наводили інші дані — близько 50 МВт введеної в експлуатацію генерації, що становило чверть від запланованого обсягу.

Загальна мета міста — довести потужність розподіленої генерації до 200 МВт. Проте навіть змонтоване обладнання не завжди може працювати автономно: для цього його потрібно підключити до газових мереж, електропостачання та теплотрас.

Окрім когенерації, план передбачав резервне живлення 21 лікарні та восьми соціальних закладів, встановлення мобільних котелень, ремонт тепломереж і створення запасів пального.

На початку літа комунальні підприємства також уклали контракти майже на 2 млрд грн для посилення енергетичної стійкості. Зокрема, «Київтеплоенерго» замовило десять водогрійних котлів за 752 млн грн, а «Київводоканал» передбачив кошти на резервне живлення Бортницької станції аерації та насосної станції «Позняки».

Чому після знеструмлень зникає вода

Водопостачання столиці безпосередньо залежить від електроенергії. Насоси забезпечують забір, очищення та подачу води, а також підтримують необхідний тиск у мережах.

Під час листопадового знеструмлення основні об’єкти «Київводоканалу» залишилися без живлення, через що насоси зупинилися. Відновлення водопостачання відбувалося поступово: спочатку воду повернули на лівий берег та Оболонь, а згодом — до інших районів і на верхні поверхи багатоповерхівок.

За оцінкою президента асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитра Новицького, для роботи великих об’єктів водоканалу потрібні установки потужністю від кількох до десятків мегаватів. Звичайні пересувні дизельні генератори не здатні забезпечити роботу всієї системи.

У серпні Київ мав три стаціонарні дизельні установки загальною потужністю близько 10 МВт. Загалом для водопровідної системи планували встановити приблизно 16 МВт резервної генерації.

Лівий берег залишається найбільш вразливим

Окремою проблемою є залежність лівобережних районів від великих теплоелектроцентралей. Троєщина отримує тепло переважно від ТЕЦ-6, а Дарницький і частина Дніпровського районів — від Дарницької ТЕЦ.

Після пошкодження останньої у січні без централізованого опалення залишилися 1053 будинки. Щоб забезпечити резервне теплопостачання цієї частини міста, необхідно було створити додаткові потужності.

У межах відповідного плану передбачили п’ять резервних об’єктів загальною тепловою потужністю до 560 МВт. Однак у вересні вони ще перебували на етапі будівництва, а запуск більшості очікували лише у грудні.

Після російського удару 14 жовтня Дарницька ТЕЦ знову зазнала значних пошкоджень. Хоча станцію вдалося підготувати до відновлення теплопостачання, резервні об’єкти на той момент ще не запрацювали.

Чому метро не може працювати під час блекаутів

Перебої з електропостачанням також неодноразово зупиняли столичний електротранспорт. У жовтні через падіння напруги припиняли рух поїздів на окремих ділянках метро, зупинялися трамваї, тролейбуси та фунікулер.

Для роботи метрополітену електроенергія потрібна не лише для руху поїздів, а й для функціонування ескалаторів, вентиляції, сигналізації, освітлення та систем відкачування води.

Під час зупинки підземки місто намагається компенсувати перевезення автобусами. Однак їхньої пропускної спроможності недостатньо для повноцінної заміни метро.

Наприклад, на маршруті №1М працюють 12 автобусів, які можуть перевозити близько 500 пасажирів за годину. Водночас метро на відповідному напрямку перевозить приблизно 20 тисяч людей за той самий час.

Фахівець із транспортного планування Дмитро Беспалов пропонує замість повного дублювання ліній метро організовувати автобусні маршрути до найближчих станцій, де рух поїздів зберігається. Для цього також необхідно передбачити окремі смуги руху та заздалегідь інформувати пасажирів про альтернативні маршрути.

Місто та уряд сперечаються через темпи підготовки

Підготовка столиці до зими супроводжувалася суперечками між міською та центральною владою. Президент раніше критикував темпи виконання робіт і вимагав забезпечити резервним живленням усі райони Києва.

Віталій Кличко натомість заявляв про затримки з фінансуванням та необхідність державної підтримки. Загальну вартість плану енергетичної стійкості столиці оцінювали приблизно у 35 млрд грн.

Після жовтневих атак міський голова повідомляв про виконання понад 60% плану. Водночас чіткої інформації про кількість повністю підключених і перевірених резервних установок, їхню фактичну потужність та об’єкти, які вони можуть забезпечити, міська влада не оприлюднила.

У виданні «Хмарочос» наголошують, що загальні відсотки готовності не дають змоги оцінити реальну здатність міської інфраструктури працювати під час тривалих знеструмлень. Для цього необхідно розуміти, які об’єкти вже мають резервне живлення, а які досі залежать від централізованої електромережі.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що між столичною муніципальною владою та Офісом Президента спалахнув черговий виток публічного політичного протистояння. Київський міський голова Віталій Кличко категорично відкинув звинувачення Президента України Володимира Зеленського щодо нібито недостатньої підготовки Києва до опалювального сезону та викликів у сфері енергетики.

Читайте також: Вогонь охопив квартиру на світанку: у Києві врятували людину з пожежі

Фото: Вікіпедія, Гімназія №148, КМДА

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.