Росіяни шукали, але не знайшли: десантник врятував побратима й два місяці ховався під носом у ворога
Десантник з позивним «Діамант» врятував пораненого побратима турнікетом і облаштував укриття, яке російська аеророзвідка не могла знайти два місяці.
Історію бійця розповіли у 77-й окремій аеромобільній Наддніпрянській бригаді 7-го корпусу Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Під час першого бойового виходу «Діамант» урятував побратима, якому уламками було пошкоджено тіло та спричинено сильну кровотечу.
Він миттєво наклав турнікет, а згодом використав будівельний досвід, щоб облаштувати надійне підземне укриття, яке ворог не міг виявити протягом двох місяців.
«На першому виході у мене вже була стійка самодисципліна. Я побачив, що у побратима сильна кровотеча, одразу поставив йому турнікет, і найголовніше — саме це дозволило йому вижити», — згадує десантник.
Військовий родом із Донеччини. До повномасштабного вторгнення працював виконробом на будівництві, де звик ретельно планувати роботу, прораховувати ризики та відповідати за результат.
Після приєднання до 77-ї бригади ці навички стали в пригоді вже на фронті.
Зокрема, «Діамант» почав вивчати, наскільки глибоко мінометні снаряди можуть проникати в ґрунт, щоб краще розуміти принципи облаштування захисних споруд.
Після перших запеклих штурмів він увійшов до групи закріплення. Під час облаштування однієї з позицій військовий оцінив місцевість і стан наявного укриття та запропонував, як його вдосконалити.
«Думав, що в армії всім байдуже, а тут навпаки»: як у бригаді допомогли Едуарду адаптуватися до служби
Разом із побратимами вони створили розгалужене підземне укриття, яке забезпечувало захист особового складу. Завдяки ретельному маскуванню ворожа аеророзвідка протягом двох місяців не могла виявити позицію.
Водночас «Діамант» добре розумів, що навіть надійне укриття не гарантує безпеки під час бойових виходів.
Тому до спорядження завжди підходив практично: брав необхідний боєкомплект, воду та трохи їжі, уникаючи зайвої ваги. Адже в критичній ситуації вирішальними можуть бути лічені секунди, а перевантажене спорядження обмежує рухливість.
Сам «Діамант» зазначає, що ставлення до небезпеки змінювалося з кожним бойовим виходом. Під час першого він ще не до кінця усвідомлював, із чим доведеться зіткнутися.
Натомість під час наступної зачистки страх відчувався значно гостріше — прийшло розуміння реальних загроз і того, наскільки швидко може змінитися ситуація.
Лікував зуби, тепер збиває дрони: стоматолог знищив 20 БПЛА за один вихід
Він бачив, як через сильний стрес деякі побратими впадали у ступор і на певний час втрачали здатність діяти. У таких випадках намагався допомогти їм опанувати себе та повернутися до виконання завдання.
Військовий переконаний: не варто посилювати паніку різкими діями — важливо знайти спосіб повернути людині самоконтроль.
«У нашій роботі головне — правильна постановка задачі, розуміння, що треба робити, і злагодженість групи. Коли всі розуміють свою роль, коли всі готові підтримати і прикрити один одного — це запорука успішного виконання завдання», — наголошує військовий.
Щоб краще розуміти людей, із якими доводиться працювати, «Діамант» уважно спостерігає за їхніми характерами, реакціями та поведінкою в критичних обставинах.
Цікавиться людською психологією і у вільний час, зокрема захоплюється нумерологією, аналізує дати народження та шукає зв’язки між числами й особистими рисами.
Однак найкраще людину, на його думку, розкривають саме обставини війни.
«Війна оголює людину психологічно, одразу стає зрозуміло, хто є хто і кому можна довіряти, — пояснює військовий. — Страх — це нормально. Але страх повинен тебе захистити, зберегти тобі життя», — каже він.
Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
«Інколи заради пакунка з їжею доводилося ризикувати більше, ніж коли ворог перед тобою», — 55-річний «Вано» про логістику та вісім місяців на позиції
