У Києві розширюють можливості для самостійного пересування людей із порушеннями зору. Звуковими пристроями обладнали 386 світлофорних об’єктів, тактильну навігацію встановлюють у метро, а в ЦНАПах, музеях і театрах впроваджують рішення для доступу до послуг та інформації. Про це повідомили в міській владі з нагоди Міжнародного дня незрячих людей, який відзначають 13 листопада.

Звукова навігація на вулицях

У столиці продовжують обладнувати світлофори пристроями, які допомагають людям із порушеннями зору безпечніше переходити дорогу. Наразі звуковий супровід мають 386 світлофорних об’єктів. Ще на 41 встановили сучасні пристрої виклику зеленого сигналу з окремою кнопкою, на якій позначено напрямок переходу.

Під час облаштування безбар’єрних маршрутів до соціально важливих установ також передбачають тактильні смуги та маркування.

Тактильні покажчики у метро

У Київському метрополітені продовжують наносити тактильну навігацію за допомогою технології холодного пластику. Вона дозволяє швидше адаптувати станції, ніж традиційне укладання тактильної плитки.

Такі покажчики вже облаштували на 13 станціях, серед яких «Театральна», «Хрещатик», «Майдан Незалежності», «Вокзальна», «Арсенальна», «Золоті ворота» та інші.

Наразі роботи розпочали на станціях «Осокорки», «Нивки», «Мінська» та «Кловська».

Крім того, входи до всіх вестибюлів 52 станцій метро обладнані звуковими маячками. Вони допомагають пасажирам із порушеннями зору знаходити входи до станцій.

Також у підземці працює послуга супроводу маломобільних пасажирів. Торік працівники метрополітену надали майже 10 тисяч таких супроводів.

Під час звернення необхідно повідомити маршрут поїздки. Зробити це рекомендують щонайменше за годину до прибуття на станцію.

Адаптація ЦНАПів

У Києві працюють 25 локацій Центрів надання адміністративних послуг. Там поступово впроваджують засоби, які дозволяють відвідувачам із порушеннями зору самостійно орієнтуватися в приміщеннях.

Зокрема, інформацію про найпопулярніші послуги дублюють шрифтом Брайля. Також у центрах є мнемосхеми, тактильні смуги та контрастне маркування.

Музеї, театри та бібліотеки

Безбар’єрні рішення впроваджують і в культурних установах столиці. У музеях та бібліотеках встановлюють тактильні таблички, мнемосхеми зі шрифтом Брайля, направляючі смуги та збільшувальні пристрої.

Окрему увагу приділяють доступності експозицій. Для відвідувачів створюють тактильні копії та макети експонатів, аудіодискрипції, інтерактивні зони й адаптовані екскурсії.

У театрах організовують покази вистав з аудіодискрипцією, а також надають можливість тактильно ознайомитися з декораціями, реквізитом і костюмами. Бібліотеки, зі свого боку, розширюють доступ до інформації завдяки спеціальному обладнанню, звуковим маякам та іншим засобам.

Такі можливості поступово з’являються, зокрема, у Музеї Івана Гончара, Музеї гетьманства, Музеї книги і друкарства України, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Київській опереті, театрі юного глядача на Липках, театрі ляльок та міських бібліотеках.

Роботи проводять у межах Плану заходів зі створення безбар’єрного простору в Києві. Він передбачає розвиток шести напрямів доступності: фізичного, інформаційного, цифрового, освітнього, економічного, а також суспільного й громадянського.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві та інших містах України працюють над тим, щоб безбар’єрними були не окремі будівлі чи об’єкти, а весь маршрут людини — від виходу з дому до транспорту, вокзалу, лікарні чи державної установи. Зокрема, на Центральному вокзалі Києва триває реконструкція платформи, а в Укрзалізниці впроваджують інші рішення для доступності пасажирів.

Читайте також: Автобуси з наліпками, недоступний вокзал і запарковані тротуари: як насправді працює безбар’єрність у Білій Церкві

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.