В Україні продовжують будувати підземні школи, які мають забезпечити дітям можливість навчатися очно навіть під час повітряних тривог. У 2026 році на такі об’єкти уклали 74 договори загальною вартістю 7,7 млрд грн. Найбільше коштів припадає на Харківську область, а Київ і Київщина посідають друге місце за загальною вартістю контрактів. Водночас масштабне будівництво супроводжується низькою конкуренцією на тендерах, затримками, повторними закупівлями та питаннями щодо можливого завищення вартості будівельних матеріалів.

Як повідомляє Главком, за даними дослідження аналітичного проєкту Dozorro Transparency International Ukraine, у 2026 році закупівлі великих захисних споруд при школах, ліцеях і гімназіях охопили 18 областей України та Київ. Аналітики дослідили договори, укладені з 1 січня до 6 листопада 2026 року, щоб визначити, де будують найдорожчі підземні школи та які компанії отримують найбільші підряди.

Одним із прикладів того, наскільки важливими стали такі об’єкти для освітнього процесу, є київська початкова школа «Перша ластівка». Нині її укриттям користуються 216 учнів. Іноді діти проводять під землею майже весь навчальний день, а коли безпекова ситуація дозволяє, заняття відбуваються у звичайних класах.

Як розповіла Dozorro директорка закладу Марія Полякова, в укритті облаштували ігрові та відпочинкові зони, а також проводять гуртки. За її словами, дітям подобається перебувати у приміщенні. Водночас за відсутності повітряної тривоги учнів намагаються виводити надвір, щоб вони могли побігати та подихати свіжим повітрям.

Однак навчання під землею має і певні труднощі. Через акустику відкритого приміщення шум від занять різних класів заважає учням зосереджуватися, тому школа планує встановити звукоізоляційні штори. Ще одна проблема полягає в тому, що вночі укриттям користуються мешканці району. Після деяких відвідувачів працівникам закладу доводиться прибирати приміщення та розставляти меблі перед приходом дітей.

Попри ці незручності, у школі задоволені можливістю продовжувати очне навчання навіть під час тривалих повітряних тривог.

«Ми дуже задоволені, і ми дуже дякуємо, що нам побудували це сховище», – зазначила Марія Полякова.

Можливість навчатися очно під час повітряних тривог мають і учні інших українських закладів. За інформацією Міністерства освіти і науки, станом на вересень 2026 року в Україні працювали 124 підземні школи, облаштовані за кошти державних субвенцій та дотацій. Одночасно вони можуть вмістити приблизно 50 тисяч людей.

У Міністерстві освіти і науки зазначили, що за умови організації навчання у дві зміни створена інфраструктура потенційно може забезпечити можливість очного навчання для 100 тисяч дітей.

Будівництво таких об’єктів потребує значних коштів. Лише у державному бюджеті на 2026 рік на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти передбачили 5 млрд грн субвенції. За даними МОН, фінансування має охопити 113 об’єктів у 22 областях.

Водночас державна субвенція є не єдиним джерелом фінансування. Укриття будують також коштом місцевих бюджетів та інших джерел, а реалізація проєктів нерідко триває кілька років. Тому загальна вартість договорів, укладених у Prozorro, не дорівнює сумі цьогорічної державної субвенції. Так само це не означає, що всі об’єкти, які потрапили до дослідження, завершать саме у 2026 році.

Як Dozorro аналізував будівництво підземних шкіл

Офіційного статусу термін «підземна школа» не має, тому окремої категорії закупівель із такою назвою в системі Prozorro немає. У медіа так зазвичай називають захисні споруди при закладах освіти, які пристосовані для тривалого перебування дітей та проведення навчальних занять.

Якщо торік дослідники зосереджувалися переважно на прифронтових регіонах, то цього року аналіз охопив закупівлі по всій Україні.

Аналітики самостійно відбирали тендери на будівництво великих захисних споруд при школах, ліцеях і гімназіях. До уваги брали об’єкти, у яких передбачена інфраструктура для тривалого перебування дітей: навчальні приміщення, санвузли, вентиляція, резервне живлення та інші необхідні умови.

Мінімальну вартість об’єкта для включення до дослідження встановили на рівні 20 млн грн. Зазвичай такі суми характерні для масштабного нового будівництва.

Після ручної перевірки до вибірки увійшли 74 договори, укладені з початку 2026 року до 6 листопада, загальною вартістю 7,7 млрд грн. Серед них є як будівництво нових об’єктів, так і закупівлі після коригування проєктів, повторні тендери та договори щодо споруд, будівництво яких розпочали раніше.

Закупівлі виявили у 18 областях України та Києві. Окремо дослідники перевірили кошториси найбільших контрактів. У частині випадків завищення цін не знайшли, однак в інших виявили ймовірні мільйонні переплати на будівельних матеріалах.

Фахівчиня з моніторингу проєкту Dozorro TI Ukraine Альона Ящук пояснила, що оцінювати можливі завищення потрібно з урахуванням змін ринкових цін. Через інфляцію вартість матеріалів під час тривалого будівництва може зростати, тому те, що на момент перевірки виглядало як суттєве завищення, згодом може частково нівелюватися.

У Dozorro планують і надалі стежити за закупівлями, перевіряти зміни вартості матеріалів у додаткових угодах, аналізувати оновлені кошториси та акти виконаних робіт.

Харківщина залишається лідером за обсягами будівництва

Найбільше договорів на будівництво підземних шкіл уклали у Харківській області. Тут аналітики нарахували 16 контрактів загальною вартістю 2,22 млрд грн. Це майже третина від усієї суми закупівель, які потрапили до дослідження.

Водночас конкуренція на торгах була низькою: у 12 із 16 закупівель пропозицію подав лише один учасник.

Найдорожчу підземну школу в області будують для Ізюмського ліцею №11. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав договір на 275,7 млн грн із ТОВ «Житлобуд-3». Компанія була єдиним учасником закупівлі. Це буде перша підземна школа в Ізюмі, розрахована на 1100 людей. Завершити будівництво планують до грудня 2027 року.

У самому Харкові дослідники виявили п’ять закупівель, які за своїми характеристиками відповідають підземним школам.

Наймасштабніший проєкт передбачає будівництво захисної споруди на 540 людей для ліцею №51. Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції уклав договір на 209,9 млн грн із приватним підприємством «Будівельна фірма «Промтекс». Компанія належить Станіславу Бровіну та Руслану Малому.

Цього року «Промтекс» отримав ще два великі контракти на будівництво укриттів у Харкові: для ліцею №164 майже за 173 млн грн та для ліцею №24 за 133,9 млн грн. Згодом суму останнього договору зменшили до 116 млн грн.

Загалом вартість контрактів, які компанія отримала в межах дослідження, становить 499 млн грн. Це найбільший показник серед усіх підрядників в Україні.

Окремо аналітики звернули увагу на історію будівництва укриття для ліцею №24. Це вже третя закупівля на відповідні роботи менш ніж за півтора року. Причиною повторних тендерів стало коригування проєктної документації. У всіх трьох закупівлях єдиним учасником був «Промтекс».

Ще дві нові захисні споруди у Харкові будують для ліцею №87 за майже 195 млн грн та ліцею №162 за 178,5 млн грн. Обидва договори отримало ТОВ «ТТ 2006». Водночас будівництво укриття для ліцею №162 фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого заволодіння бюджетними коштами під час виконання будівельних робіт.

Відзначилася також Лозівська громада, де вже кілька років будують три підземні школи. Попередні підрядники не змогли завершити роботи у визначені договором строки. Під час повторних закупівель лише один об’єкт, у Краснопавлівці, отримав цілком нового виконавця. У Панютиному будівництво продовжить компанія, яка розпочинала роботи, а в самій Лозовій підряд отримала фірма, що входить до складу попереднього консорціуму виконавців.

Водночас досвід уже відкритих підземних шкіл демонструє, наскільки важливим є повернення дітей до очного навчання.

Наприклад, у Пісочинському ліцеї «Джерело» на Харківщині підземна школа працює з вересня 2025 року. Батьки учнів помічають позитивні зміни після переходу дітей до навчання у звичайному шкільному середовищі.

Інна Євтушенко розповіла, що після повернення до школи її старший син став самостійнішим, у нього покращилися успішність і дисципліна. Інша мама, Катерина Федоренко, перевела сина до ліцею саме заради можливості навчатися очно та спілкуватися з однолітками.

«Це рішення ухвалювалося, спираючись на те, що соціум ти дитині не купиш ні за які кошти. Якщо, наприклад, для знань можна наймати репетиторів і надавати дитині допомогу в навчанні, то соціум ти не зможеш дитині купити. Тому перевагою стало те, що дитина буде спілкуватися, дитина буде розуміти, що таке інші люди, та знати, що з ними робити, як себе поводити в суспільстві», – розповіла Катерина Федоренко «Суспільному».

За словами жінки, після переходу до підземної школи її син став упевненішим, активніше відповідає на уроках і з більшим задоволенням відвідує заняття.

Київ і Київщина: 1,7 млрд грн на 14 об’єктів

Столиця та Київська область посіли друге місце за загальною вартістю договорів на будівництво підземних шкіл. З початку 2026 року тут уклали 14 контрактів на 1,7 млрд грн.

Із цієї суми 1,16 млрд грн припадає на п’ять шкільних укриттів безпосередньо в Києві. Ще 517,9 млн грн становлять дев’ять договорів у Київській області.

За інформацією КМДА, протягом 2024–2025 років у столиці завершили будівництво семи підземних шкіл. Ідеться про об’єкти для початкової школи «Перша ластівка» та НВК «Ластівка» в Оболонському районі, шкіл №83, №154 і №197 у Святошинському районі, а також школи №41 та ліцею «Універсум» у Шевченківському районі.

Однак не всі ці укриття офіційно ввели в експлуатацію. До фонду захисних споруд включили два об’єкти в Оболонському районі, тоді як щодо решти процедура ще триває.

Тим часом у Києві планують звести ще чотири підземні школи.

Найдорожчу споруду будують для ліцею №105 у Дарницькому районі. Вартість договору становить 304,7 млн грн. Укриття розраховане на 430 людей, а завершити будівництво планують до кінця 2028 року.

Для ліцею №191 імені Павла Тичини у Дніпровському районі передбачили 294,1 млн грн. Завершити роботи мають до кінця 2027 року.

Ще одну захисну споруду зводять для школи №63 у Подільському районі. Вартість будівництва становить 242,4 млн грн, а завершити його планують також до кінця 2027 року.

Найдешевшим із чотирьох нових столичних об’єктів стане укриття для спеціалізованої школи №24 імені Олександра Білаша у Шевченківському районі. Управління освіти законтрактувало його будівництво за 189,9 млн грн. Споруда буде розрахована на 1060 людей, а завершити роботи планують до кінця 2027 року.

П’ятий столичний договір, який увійшов до дослідження, стосується укриття для школи №146 у Дніпровському районі. Його будівництво розпочали ще у 2024 році. Тоді Управління освіти Дніпровської РДА уклало договір із ТОВ «Смарт Універсал Груп» на 176,5 млн грн.

Однак роботи затягнулися, і 31 серпня 2026 року договір розірвали. За вже виконані роботи підряднику сплатили понад 160 млн грн. Після коригування проєкту замовник оголосив новий тендер на завершення будівництва. Його знову виграла та сама компанія – ТОВ «Смарт Універсал Груп». Вартість нового договору становить 129,5 млн грн, а завершити роботи планують до кінця 2027 року.

Таким чином, з урахуванням обох контрактів будівництво укриття для школи №146 може обійтися майже у 290 млн грн.

Окремо аналітики намагалися з’ясувати, який вигляд матимуть нові підземні школи зсередини. Для цього Dozorro звернулося до чотирьох районних управлінь освіти із запитами про надання ескізів, рендерів або інших зображень майбутніх приміщень. Однак жодного зображення дослідники не отримали.

До Управління освіти Дарницької РДА зверталися двічі. Там повідомили, що рендерів немає, а розголошення детальної інформації про укриття може становити загрозу безпеці. При цьому дослідники наголошували, що не запитували технічних або захисних характеристик споруди.

Крім того, в управлінні заявили, що через повторний запит направляють листування до СБУ для оцінки можливих ризиків.

У Київській області масштаби окремих контрактів менші. Найдорожчим об’єктом у дослідженні стало укриття на 600 людей для Васильківської гімназії №8. Його вартість становить майже 119 млн грн. Будівництвом займається ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Укрбуд», яке належить Юрію Нагорному.

Сумщина нарощує обсяги будівництва

Третє місце за загальною вартістю закупівель посіла Сумська область. За інформацією Міністерства освіти і науки, цього року держава фінансує тут найбільшу кількість шкільних укриттів – 13.

До вибірки Dozorro потрапили шість договорів загальною вартістю 822,3 млн грн. П’ять із шести об’єктів фінансують коштом програми Ukraine Facility. Водночас конкуренція на торгах була невисокою: у чотирьох закупівлях пропозицію подав лише один учасник.

Найдорожчу підземну школу області будують у Конотопі для ліцею №9. Навчальний заклад уклав договір на 178,1 млн грн із ТОВ «Кортакоз». Згодом вартість контракту зменшили до 177,6 млн грн. Майбутнє укриття зможе вмістити 520 людей.

Одного з власників компанії Андрія Мощанецького пов’язують із Володимиром Хомком – колишнім міським головою Рівного та ексдепутатом міської ради від фракції «За майбутнє». У вересні 2025 року Хомко достроково склав депутатські повноваження.

Ще 153,7 млн грн у Конотопі передбачили на будівництво захисної споруди для обласного академічного ліцею «Лідер». Вона буде розрахована на 500 людей.

Майже стільки ж коштують два проєкти безпосередньо в Сумах. Для спеціалізованої школи №29 Управління капітального будівництва уклало договір на 154,3 млн грн. Нове укриття для Сумського НВК №16 обійдеться у 153,3 млн грн.

До дослідження також увійшли захисні споруди для Сумської школи №13 та опорної школи в Коровинцях. Більшість цих об’єктів мають добудувати до кінця 2026 року. Винятком є укриття для Коровинського закладу освіти, завершення якого передбачене до 30 червня 2027 року.

Поки частину підземних шкіл на Сумщині ще будують, інші вже приймають учнів. За даними МОН, до початку нового навчального року в області завершили п’ять таких об’єктів: чотири у Сумській громаді та один у Шосткинській. Загалом вони розраховані на 1360 місць, тоді як у цих п’яти закладах навчаються 1944 учні.

У жовтні в Сумах розпочала роботу нова підземна школа на 500 людей. Навчання тут організували у змішаному форматі.

Ще до початку занять учениця 11 класу Карина Свистюла розповіла «Суспільному», що з сьомого класу переважно навчалася дистанційно. Тепер дівчина сподівається провести останній шкільний рік поруч з однокласниками.

«Хоча б цей рік якось спробувати комунікувати. Побачити вчителів, друзів, тих, кого ми вже давно не бачили», – поділилася школярка.

Запоріжжя: будівництво сповільнилося, а питання безпеки загострилося

На Запоріжжі темпи будівництва нових підземних шкіл у 2026 році виявилися нижчими, ніж торік. До дослідження потрапили п’ять договорів загальною вартістю 612 млн грн.

Чотири з них на суму 572,3 млн грн стосуються будівництва нових укриттів. П’ятий передбачає додаткові роботи на об’єкті, який почали зводити раніше. Оскільки рік ще триває, кількість і загальна вартість контрактів можуть зрости. Водночас низька конкуренція на торгах залишається характерною для цих закупівель.

Найдорожчим об’єктом стало укриття на 500 людей для Запорізької гімназії №97. ДП «Місцеві дороги Запорізької області» уклало договір на 162,4 млн грн із ТОВ «Інтерпрофсервіс».

Ця ж компанія отримала підряд на будівництво ще одного укриття на 500 людей – для гімназії №95. Вартість договору становить 152,8 млн грн.

Ще 152,4 млн грн законтрактували на захисну споруду для закладу освіти на вулиці Чумаченка, 13Б. Її будуватиме ТОВ «Мелсіті». Четвертий об’єкт – укриття на 200 людей на вулиці Лоцманській, 16. Його вартість становить 104,8 млн грн, а підрядником стало ТОВ «Будівельна компанія «Кальміус».

Три з чотирьох нових укриттів планують завершити до кінця 2026 року. Споруду на вулиці Лоцманській мають добудувати до кінця березня 2027 року. Усі чотири проєкти фінансують коштом Ukraine Facility.

Окремо у вересні ДП «Місцеві дороги Запорізької області» уклало договір на 39,7 млн грн для виконання додаткових робіт із будівництва укриття Запорізького обласного ліцею «Захисник».

На запит Dozorro підприємство надало презентацію типового проєкту підземної школи, розрахованої на 500 осіб.

Компанії, які отримали цьогорічні підряди, вже мали досвід будівництва підземних шкіл у Запоріжжі. Зокрема, «Мелсіті» та «Кальміус» отримували такі контракти раніше. А «Інтерпрофсервіс» у 2025 році працював як субпідрядник ТОВ «Еско Запоріжжя».

Водночас проблеми виникають не лише під час закупівель і будівництва, а й після відкриття об’єктів. У 2026 році батьки та учні окремих запорізьких шкіл скаржилися на проблеми з вентиляцією та водопостачанням під час відключень електроенергії. В одному із закладів після цього встановили потужніший генератор.

Ще один випадок стався біля підземної школи ліцею №46, яку відкрили у травні 2025 року. Навесні 2026-го там просів ґрунт. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров пояснював це особливостями ґрунтів та їх ущільненням після будівництва. За його словами, підрядники усунули недоліки в межах гарантійних зобов’язань.

Питання виникали й щодо офіційного введення окремих підземних шкіл в експлуатацію. У вересні депутатка Запорізької міської ради Катерина Звєрєва заявила, що деякі об’єкти почали використовувати ще до офіційного введення в експлуатацію через невідповідність окремим технічним умовам. Водночас незалежного підтвердження цієї інформації дослідникам знайти не вдалося.

Найгострішим залишається питання безпеки підземних шкіл, розташованих поблизу фронту.

2 листопада 2026 року російські війська зруйнували авіаударами підземну школу в Комишувасі. Унаслідок атаки загинули десятки людей. Заклад відкрили у жовтні 2025 року приблизно за 20 км від лінії фронту. Однак діти навчалися тут очно лише близько двох місяців. Через погіршення безпекової ситуації їх перевели на дистанційне навчання, а приміщення почали використовувати для потреб громади.

Ця трагедія знову поставила питання не лише про захисні характеристики підземних шкіл, а й про доцільність їхнього будівництва у громадах, розташованих настільки близько до лінії бойового зіткнення.

Дніпропетровщина: кількість нових контрактів скоротилася більш ніж удвічі

У Дніпропетровській області також зафіксували помітне сповільнення будівництва. Кількість і загальна вартість контрактів скоротилися більш ніж удвічі. Якщо у 2025 році дослідники нарахували тут 13 договорів на понад 1,2 млрд грн, то станом на початок листопада 2026-го – лише шість на загальну суму 486,6 млн грн.

Найдорожче нове укриття будують у Павлограді для ліцею №17. Відділ освіти Павлоградської міської ради уклав договір на 146,6 млн грн із ПП «Спецбудмонтаж-21». Завершити роботи мають до кінця 2027 року. Проєкт фінансують коштом Ukraine Facility.

Ця ж компанія отримала ще 38,6 млн грн на добудову захисної споруди для ліцею №9 імені Євгенія Єніна. Основний договір на цей об’єкт уклали ще у 2025 році на 104 млн грн. Навесні 2026 року після коригування проєктно-кошторисної документації вартість контракту зменшили до 77,3 млн грн.

У Дніпрі продовжують будувати захисну споруду для гімназії №29. Цей об’єкт уже потрапляв до дослідження Dozorro за 2025 рік. Тоді місцевий Департамент капітального будівництва уклав договір на 120,9 млн грн із ТОВ «Техбудресурс». За ним підряднику заплатили приблизно 47,3 млн грн за виконані роботи.

У 2026 році проєкт скоригували, а для завершення будівництва провели нову закупівлю. Переможцем знову стало ТОВ «Техбудресурс», яке отримало договір на 137,1 млн грн. Завершити роботи планують до кінця 2027 року.

Ще 28,3 млн грн законтрактували на будівництво укриття для навчально-виховного комплексу №122 у Дніпрі. Також захисну споруду зводять у Кривому Розі для ліцею №95. На цей об’єкт передбачили 92,5 млн грн.

Проблеми виникали і з уже збудованими підземними школами у Кривому Розі. Восени 2025 року після сильної зливи на території двох закладів просів ґрунт. Провалля утворилися під бруківкою та покриттям стадіонів.

Як повідомляло «Суспільне», самі укриття та їхня гідроізоляція не постраждали. Підрядник розпочав усувати пошкодження власним коштом і мав облаштувати додаткові відводи води. Роботи планували завершити протягом двох тижнів, однак згодом видання «Перший Криворізький» повідомило, що навіть після спливу цього строку вони ще тривали.

Херсонщина: будівництво укриттів супроводжується скандалами

На Херсонщині до цьогорічної вибірки потрапили лише два договори. Перший на суму 57 млн грн стосується будівництва укриття для Киселівської гімназії, другий – на 47,7 млн грн – передбачає додаткові роботи для Великоолександрівської школи №2.

Водночас будівництво шкільних укриттів безпосередньо у Херсоні супроводжувалося скандалами. Ще у 2024 році в місті почали зводити великі захисні споруди, однак частина місцевих мешканців виступила проти таких робіт через постійні російські обстріли.

У жовтні того року після авіаудару по школі, поруч із якою будували укриття, люди вийшли на протест. Вони побоювалися, що будівництво може привертати увагу російських військових і створювати додаткову небезпеку для сусідніх будинків. Міська влада заперечувала зв’язок між роботами та обстрілами й наголошувала, що укриття потрібні не лише школярам, а й іншим мешканцям.

У жовтні 2026 року журналісти Bihus.Info повідомили, що будівництво трьох укриттів у Херсоні зупинили, а договори з підрядниками розірвали.

За словами начальника Херсонської міської військової адміністрації Ярослава Шанька, на об’єктах виявили порушення будівельних норм і проєктних вимог. Через це відкрили кримінальні провадження. Водночас підрядникам уже виплатили десятки мільйонів гривень, а завдані громаді збитки, за словами посадовця, досі не відшкодовані.

Що показали закупівлі на 7,7 млрд грн

Загалом у 2026 році до вибірки Dozorro потрапили договори на будівництво підземних шкіл на 7,7 млрд грн. Частина цих коштів спрямована на завершення укриттів, будівництво яких розпочали раніше. Через коригування проєктів, проблеми з підрядниками та невиконання попередніх договорів роботи на окремих об’єктах затягуються. У деяких випадках контракти розривають, після чого замовники проводять нові закупівлі для завершення будівництва.

Окремою проблемою залишається фінансування. У відповідь на запити Dozorro частина замовників повідомила, що затримок із фінансуванням або оплатою виконаних робіт не було. Однак на деяких об’єктах ситуація виявилася іншою.

Наприклад, у Києві на будівництво укриття для ліцею №191, вартість якого становить 294,1 млн грн, на 2026 рік передбачили лише 100 тисяч гривень. Через це роботи навіть не розпочали. У Харкові за двома договорами підписали додаткові угоди, у яких зазначили, що протягом 2026 року будівництво не фінансуватимуть.

Проблеми виникають і після завершення будівництва. На вже відкритих об’єктах фіксували просідання ґрунту, а батьки та учні скаржилися на перебої з вентиляцією та водопостачанням. Водночас підземні школи дають дітям можливість повернутися до очного навчання після років дистанційних уроків, бачитися з однокласниками та вчителями й продовжувати заняття під час повітряних тривог. Особливо важливими такі споруди є для громад, де через постійні обстріли звичайні школи не можуть працювати очно.

Однак сама наявність підземної школи не гарантує повного захисту від російських ударів. За державними будівельними нормами сховища поділяють на чотири класи захисту – А-I–А-IV, а протирадіаційні укриття – на шість груп, від П-1 до П-6. Вони мають різні захисні характеристики, зокрема щодо стійкості до ударної хвилі та послаблення радіаційного впливу.

Водночас чинні норми не передбачають розрахунків на пряме влучання фугасних авіаційних бомб (ФАБ), як це сталося на Запоріжжі, або інших потужних авіабомб чи ракет.

Трагедія у Комишувасі, де російські авіаудари зруйнували вже збудовану підземну школу, особливо гостро порушує питання доцільності спорудження таких об’єктів поблизу фронту. У громадах, віддалених від бойових дій, належно облаштовані укриття можуть забезпечити дітям можливість навчатися очно навіть під час повітряних тривог. Натомість у прифронтових населених пунктах, де ризик прямих ударів значно вищий, захисних характеристик таких споруд може виявитися недостатньо.

Тому перед початком нового будівництва та продовженням уже розпочатих проєктів важливо враховувати відстань до лінії фронту, актуальну безпекову ситуацію та характер загроз у конкретній громаді. Особливу увагу необхідно приділяти технічним характеристикам укриттів: чи відповідає передбачений проєктом рівень захисту реальним ризикам та від яких саме уражальних чинників споруда здатна захистити людей.

Контроль за цими питаннями має здійснюватися на всіх етапах – від проєктування та будівництва до введення об’єкта в експлуатацію.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що повторна інспекція столичних сховищ за участю представників Офісу Дмитра Лубінця (Омбудсмана України) та журналістів виявила суттєві розбіжності між офіційними звітами міської влади та фактичним станом об’єктів цивільного захисту.

Читайте також: Уряд обмежив доступ сторонніх до укриттів у школах і дитсадках: що зміниться

Фото: Главком, «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.