«Я не пішов на дембель. Просто змінив зброю»: історія десантника, який після трьох поранень очолив взвод БпС

Суспільство
Фото: 25 ОПДБр

У лютому 2022-го «Балу» мав вилетіти з Івано-Франківська на роботу до Англії. Та коли почалося повномасштабне, він розвернувся в аеропорту й повернувся додому.

Історію десантника опублікувала 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада.

Спочатку була сумська тероборона, а вже в липні 2022-го він став до лав легендарної 25-ї Січеславської бригади.

Новолуганське, Бахмут, Зайцеве, Слов’янськ, Авдіївка — географія його боїв вражає.

Фото: 25 ОПДБр

Починав помічником гранатометника, згодом став кулеметником, а далі — командиром відділення.

«Машина палала, але він не відступив»: історія «Їжака», який урятував критично важливий вантаж

«Машина палала, але він не відступив»: історія «Їжака», який урятував критично важливий вантаж

Війна тричі випробовувала його на міцність:

  • Перше поранення — на Червонопопівському напрямку. Позиції накрили міномети й «Гради», уламок влучив під спину. Півтора місяця лікування — і знову до побратимів.
  • Друге — під Слов’янськом. Вибух поруч із БТРом, уламок у руці. За кілька тижнів він вже повернувся в стрій.
  • Третє — під Авдіївкою. У запеклому бою уламок ворожого «Василька» пробив каску й поранив голову.
Фото: 25 ОПДБр

Навіть із пробитою каскою та пораненням «Балу» ще дві доби залишався з групою, координував бій і допомагав з евакуацією.

А щойно дозволила ситуація — повернувся на позицію, щоб забрати тіло загиблого побратима. Своїх не залишають…

Після цього лікування тривало чотири місяці. Вердикт лікарів був категоричним: дорога в штурмовики закрита.

«Довелося переформовуватися і стати розвідником»: історія «Конора»

«Довелося переформовуватися і стати розвідником»: історія «Конора»

Списатися зі служби? Він навіть не думав.

Фото: 25 ОПДБр

«Балу» перевівся у підрозділ безпілотних систем. Опанував дрони, пройшов офіцерську підготовку, перейшов у роту роботизованих систем і у 2025 році очолив взвод.

Найважчим на війні, зізнається боєць, були не власні поранення, а страх за молодшого брата, який теж воював і був поранений під Авдіївкою. Хвилюватися за рідну людину на відстані — випробування не з легких.

Фото: 25 ОПДБр

За плечима у «Балу» — шлях від простого піхотинця до офіцера та вагомі нагороди: «Золотий Хрест» і почесна відзнака ДШВ «За штурм», яку дають лише за особисту мужність у ближніх боях.

«Спокійно, зараз буде збиття, все вийде»: Віталій розповів, як перехоплює ракети над Україною

«Спокійно, зараз буде збиття, все вийде»: Віталій розповів, як перехоплює ракети над Україною

Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.

Залишити відповідь