Дізнається про нові забудови з відкритих джерел: головний архітектор Києва розповів, чому не може впливати на проєкти

Політика
Олександр Свистунов

У Києві частина нових будівельних проєктів залишається поза контролем профільного департаменту. Через чинну процедуру забудовники можуть не представляти свої плани на містобудівній раді, а міська влада фактично втрачає можливість впливати на такі проєкти.

Про це в інтерв’ю виданню «Хмарочос» розповів головний архітектор столиці Олександр Свистунов.

За його словами, іноді про нові забудови він дізнається з відкритих джерел — так само, як і звичайні кияни. Одну з причин такої ситуації Свистунов пов’язує зі змінами в законодавстві. З 2011 року містобудівна рада має рекомендаційний статус. Тому забудовники можуть не представляти на її засіданнях свої проєкти, а департамент не отримує можливості розглянути частину планів забудови.

До цього діяли інші правила: проєктні рішення мали обов’язково проходити розгляд на містобудівній раді. Крім того, передбачалися громадські слухання, які проводили в районних адміністраціях або школах. Висновки ради тоді були обов’язковими.

За нинішньою процедурою Департамент містобудування та архітектури КМДА видає забудовникам містобудівні умови та обмеження (МУО). Після отримання цих документів компанії нерідко більше не звертаються до відомства. Через це, пояснює головний архітектор, департамент фактично втрачає можливість впливати на проєкти, які не виносять на містобудівну раду.

Проблема, за словами Свистунова, особливо помітна на околицях Києва. Там виникають конфлікти через забудову зелених територій. Серед прикладів він згадав проєкт 26-поверхового будинку поблизу скверу Тичини на Березняках. Його не представляли на містобудівній раді.

Як пропонують змінити процедуру

Свистунов вважає, що законодавство має знову передбачати обов’язкові громадські слухання. До початку будівництва забудовники повинні презентувати громаді концепцію майбутнього об’єкта та його візуалізації. Ще одним прозорим способом розгляду проєктів головний архітектор називає архітектурні конкурси. Водночас він зауважує, що для інвесторів це складніший варіант.

Окремо Свистунов висловився щодо конфліктів навколо забудови Вирлиці та Осокорків. За його словами, під час ухвалення рішень стосовно цих територій передусім потрібно зважати на екологічну складову.

Аудитори раніше виявляли порушення у видачі МУО

Водночас до роботи Департаменту містобудування та архітектури КМДА вже були зауваження. У 2023 році Департамент внутрішнього фінансового контролю КМДА перевірив, як видавали містобудівні умови та обмеження у 2018–2021 роках, і виявив численні порушення.

Аудитори встановили, що документи переважно містили загальні посилання на державні будівельні норми, але не визначали конкретних обмежень для забудовників. Однією з причин цього назвали відсутність у Києві плану зонування території.

Отже, претензії до системи контролю за забудовою стосуються не лише обмежених повноважень, про які говорить головний архітектор. Раніше аудитори також звертали увагу на недоліки в роботі департаменту під час видачі містобудівних умов та обмежень.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Президент України підписав закон, який припиняє нарахування та стягнення пайової участі за перехідними правилами 2020 року, зокрема в судових справах. Документ також розширює можливості фінансування містобудівної документації.

Читайте також: Замість зруйнованих будинків — нові багатоповерхівки та спортивний комплекс з укриттям: у Гостомелі відбудовують знищений квартал

Фото: abcnews

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь