824 млн грн авансів і лише 2,79% погашення: ТСК виявила фінансовий провал у захисті енергетики Київщини
На Київщині будівництво захисних споруд для енергооб’єктів дедалі більше обростає скандальними цифрами. Підрядникам перерахували майже 824 млн грн бюджетних авансів, однак актами виконаних робіт погашено лише 23 млн грн. Решта, близько 801 млн грн, досі не закрита відповідними документами. Про це повідомила народна депутатка, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Леся Забуранна, оприлюднивши результати казначейської та інженерно-технічної перевірки 26 договорів Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА.
Тим часом жоден із 26 об’єктів, які мали захистити енергетичну інфраструктуру області від російських ударів, так і не завершений. І все це на порозі зими, коли питання збереження електропостачання для сотень тисяч мешканців Київщини набуває особливої гостроти.
За результатами аналізу, загальна кошторисна вартість будівництва захисних споруд зросла з 1,84 млрд до 2,28 млрд грн. Тобто проєкти подорожчали на 440 млн грн, хоча жоден із них досі не доведений до завершення.
Із 823,99 млн грн попередньої оплати 756,95 млн грн надійшли з Резервного фонду, ще 67,04 млн грн – як державна субвенція. Водночас актами виконаних робіт погашено лише 23,02 млн грн авансів, або 2,79% від перерахованої суми. Окремо підрядникам сплатили ще 87,45 млн грн за актами виконаних робіт. Таким чином, майже 801 млн грн авансів залишаються непогашеними.
Ще більше запитань викликає розподіл підрядів. За даними ТСК, майже весь основний обсяг замовлень, сформованих без відкритих торгів у Prozorro, зосередився у трьох компаніях. Зокрема, ТОВ «Консалтинг-Буд» отримало 14 договорів загальною вартістю 926,85 млн грн. Підприємству перерахували 439,85 млн грн авансів, із яких актами погашено лише 15,48 млн грн. ТОВ «УБК «Ю.БІ.СІ.» уклало дев’ять договорів на 644,68 млн грн. Компанія отримала 324,80 млн грн попередньої оплати, але актами погашено тільки 7,53 млн грн.
При цьому, за матеріалами експертного аналізу, саме «Ю.БІ.СІ.» виступає генеральним проєктувальником усіх 26 захисних споруд. Таке поєднання ролей, на думку голови ТСК, потребує окремої перевірки щодо можливого конфлікту інтересів та незалежності контролю за будівництвом.
Ще одна компанія, ТОВ «БК Київ Фасад», отримала два договори на 122 млн грн і 59,34 млн грн авансів. Однак, відповідно до оприлюднених даних, жодної гривні цієї попередньої оплати актами виконаних робіт не погашено.
На цьому тлі показовою виглядає ситуація з ТОВ «ІЗІ ГРУП». За договором вартістю 52,7 млн грн компанія, не отримавши авансових платежів, заявила про 56% будівельної готовності об’єкта. Цей результат також потребує незалежного підтвердження, але вже став аргументом для перевірки того, наскільки обґрунтованими були багатомільйонні передоплати іншим підрядникам.
Не менш тривожна ситуація з фактичним станом захисних споруд. Замовник декларує середню будівельну готовність на рівні 53-55%, а на окремих об’єктах – до 80%. Проте ці цифри не означають, що енергетичне обладнання вже захищене. Як пояснюють експерти ТСК, споруди другого рівня повинні мати цілісний захисний контур та передбачені проєктом інженерні системи. Частково зведені залізобетонні конструкції не гарантують захисту підстанцій від ураження. Станом на листопад жоден із 26 об’єктів не завершили та не ввели в роботу.
Ба більше, на частині будівельних майданчиків виникли питання щодо належного оформлення виконавчої документації, зокрема актів прихованих робіт і лабораторних підтверджень міцності бетону. Отже, перевірки потребують не лише витрачені кошти, а й якість уже виконаного будівництва.
І поки в офіційних звітах фігурують відсотки готовності, початкові строки завершення робіт давно минули. Захисні споруди планували здати до 1 жовтня 2026 року, але навіть у середині листопада область не отримала жодного повністю завершеного об’єкта. Наближення морозів створює додаткові технологічні труднощі та ризики нових затримок.
Окреме питання — відповідальність керівництва Київської ОВА, за якого укладали договори та перераховували бюджетні аванси. Колишній очільник адміністрації, нинішній міністр відновлення Микола Калашник раніше заявляв, що контроль за виконанням робіт поклали на його тодішнього заступника Руслана Олійника. Водночас сам Олійник публічно стверджував, що реалізацію обласного плану стійкості особисто контролював Калашник.
Таким чином, на тлі незавершеного будівництва між колишніми керівниками області виникли публічні суперечності щодо розподілу відповідальності. Однак ці взаємні заяви не дають відповіді на головне: хто забезпечував контроль за використанням авансів, дотриманням графіків і фактичним результатом робіт?
До того ж Калашник раніше називав загальну суму авансування в розмірі 911,44 млн грн, тоді як в оприлюдненій Забуранною казначейській звірці фігурують 823,99 млн грн. Причини різниці між цими показниками потребують окремого пояснення з урахуванням джерел фінансування та періодів обліку.
Тепер голова ТСК пропонує провести терміновий фінансовий та технічний аудит, перевірити фактичні обсяги виконаних робіт, обґрунтованість авансування й ціни у кошторисах. Також ідеться про необхідність повернення коштів, які за результатами перевірки виявляться невідпрацьованими та підлягатимуть поверненню відповідно до умов договорів.
Водночас незавершені споруди планують передати від Київської ОДА до Агентства відновлення. У ТСК застерігають, що затягування передачі документів і переукладання договорів може додатково зупинити будівництво, тому закликають уряд запровадити прискорену процедуру.
Поки відповідальні структури готують перевірки, звіряють документи та обговорюють передачу об’єктів, Київщина входить у зимовий період із 26 незавершеними захисними спорудами. Після коригування їхня кошторисна вартість уже сягає 2,28 млрд грн, але жодна з них не виконує повністю свого призначення.
І саме тут виникає найгостріше питання до обласної влади та підрядників: як сталося, що сотні мільйонів гривень бюджетних авансів вдалося перерахувати, а забезпечити завершення хоча б одного з 26 об’єктів – ні? І хто конкретно відповідатиме за цей результат, якщо наступний російський удар знову поставить під загрозу електропостачання області?
«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві планують ввести в експлуатацію понад 1,5 ГВт додаткових потужностей теплової генерації.Частиною підготовки до опалювального сезону є будівництво резервних котелень і захист об’єктів критичної інфраструктури.
Читайте також: Резервне тепло у грудні не запрацює: експерти оцінили ризики опалювального сезону для Лівого берега Києва
Фото: Леся Забуранна, колаж «Київщина 24/7».
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.