Найсмертоносніший артефакт ЧАЕС подивилися під мікроскопом: як застигла радіоактивна лава допомогла відтворити перші години катастрофи

Політика
Слонова нога

Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році всередині зруйнованого реактора утворилася радіоактивна маса, схожа на застиглу вулканічну лаву. Одним із найвідоміших її скупчень стала «Слонова нога», рівень випромінювання якої в перші місяці після катастрофи був надзвичайно високим. Нове дослідження допомогло науковцям детальніше зрозуміти, які процеси відбувалися під час формування цієї небезпечної речовини.

Про результати дослідження повідомило видання LADBible з посиланням на наукову роботу, опубліковану в журналі Progress in Nuclear Energy.

Після вибуху четвертого енергоблока ЧАЕС у квітні 1986 року матеріали зруйнованого реактора почали взаємодіяти з будівельними конструкціями та іншими речовинами всередині об’єкта. Унаслідок високих температур і складних хімічних процесів утворилася радіоактивна маса, яку за зовнішнім виглядом порівнюють із вулканічною лавою.

Щоб дослідити її структуру, науковці використали потужні мікроскопи. Вони виявили всередині застиглої речовини дрібні частинки, збагачені ураном. Окрему увагу дослідники приділили циркону — мінералу, аналіз якого допоміг відтворити процеси, що супроводжували формування радіоактивної маси.

Зокрема, результати показали, що під час її утворення відбувалися складні зміни: кристали росли, розчинялися та формувалися повторно. Також дослідники припускають, що окремі частинки зазнавали плавлення, розчинення і подальшої кристалізації.

Чим небезпечна «Слонова нога»

Одним із найвідоміших утворень із радіоактивної лави стала так звана «Слонова нога». Її виявили в приміщеннях зруйнованого четвертого енергоблока через кілька місяців після аварії. Назву об’єкт отримав через характерну форму та зморшкувату поверхню, що нагадує ногу слона.

За даними, наведеними в матеріалі, на той час рівень випромінювання поблизу утворення сягав майже 10 тисяч рентгенів на годину. Як раніше повідомляло наукове видання Nautilus, за такого рівня опромінення перебування поруч із речовиною могло мати тяжкі наслідки для здоров’я: приблизно через 30 секунд могли виникнути крововиливи в клітинах, через чотири хвилини — блювання та діарея, а п’ять хвилин опромінення могли призвести до отримання смертельної дози радіації.

Нове дослідження не змінює історію Чорнобильської катастрофи, однак дає змогу краще зрозуміти фізичні та хімічні процеси, які відбувалися всередині зруйнованого реактора. Вивчення структури радіоактивної лави допомагає науковцям досліджувати поведінку матеріалів, що утворилися внаслідок ядерної аварії.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Чорнобильському заповіднику зафіксували тривожну тенденцію: чисельність оленів скоротилася в півтора раза. Однією з потенційних загроз для тварин є поширення чужорідних рослин, які витісняють природну рослинність і можуть погіршувати кормову базу.

Читайте також: Найбільша сова України: у Чорнобильському заповіднику помітили рідкісного червонокнижного пугача

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь