Понад 20 тисяч закладів Києва можуть зачинятися під час тривог: де ситуація з укриттями найгірша

Політика
укриття

Понад третина київських закладів не має доступу до укриттів, які могли б вмістити всіх працівників і відвідувачів під час повітряної тривоги. Найскладніша ситуація у Деснянському та Подільському районах: там місць у сховищах бракує майже половині бізнесів. Через нові вимоги з грудня частина кафе, магазинів, автосервісів та офісів може бути змушена припиняти роботу під час «жовтих» тривог.

Як пише «Економічна правда», у Києві понад 20 тисяч закладів можуть зіткнутися з такими обмеженнями. Міністерство економіки України розглядає можливість відтермінувати запровадження вимог, однак скористатися ним зможуть лише підприємці, які документально підтвердять, що вже працюють над облаштуванням укриття.

Дослідження показало, що для 15% столичних закладів найближче сховище розташоване далі ніж за 300 метрів. Ще 21% мають укриття неподалік, проте його місткості недостатньо для всіх людей, які можуть перебувати в закладі.

Які вимоги висувають до укриттів

Відстань у 300 метрів стала орієнтиром після того, як прем’єр-міністр України Сергій Корецький дозволив підприємцям користуватися укриттями, розташованими поруч із їхніми закладами.

«Можна користуватися укриттям поруч, якщо воно має достатню місткість», — сказав він 29 жовтня.

Згодом Міністерство внутрішніх справ уточнило, що поняття «поруч» означає відстань не більш як 300 метрів у районах багатоповерхової забудови та до 500 метрів — у малоповерхових і середньоповерхових кварталах. Водночас сховище повинно мати достатньо місця для всіх працівників і відвідувачів закладу в період найбільшого навантаження.

Офіційного підрахунку кількості бізнесів, які відповідають цим умовам, чиновники не проводили. Тому журналісти «Економічної правди» самостійно проаналізували ситуацію: використали адреси 59 тисяч київських закладів із відкритої бази OpenStreetMap і зіставили їх із 3,1 тисячі укриттів із міського реєстру, доступних для сторонніх осіб.

Оскільки інформації про місткість сховищ у реєстрі немає, видання застосувало власне припущення: один підвал або паркінг може прийняти людей не більш як із десяти закладів. Після врахування цього чинника масштаб проблеми виявився у 2,5 раза більшим, ніж під час оцінювання лише за відстанню до укриття.

У яких районах Києва найбільше проблем

Доступність сховищ суттєво відрізняється навіть у межах одного району. Наприклад, поблизу Контрактової площі на Подолі розташовано 2,3 тисячі закладів і 70 укриттів. За результатами аналізу, лише 11 закладів там перебувають далеко від найближчого сховища.

Натомість біля вулиці Дегтярівської на території приблизно такого самого розміру є 525 закладів, але лише 14 укриттів. У цій місцевості 37% бізнесів не мають сховища поблизу.

Найкращі показники зафіксували в центральному Печерському районі, де без місця в укритті залишаються 21% закладів. У спальних районах ситуація складніша: у Деснянському районі цей показник сягає 51%, а в Подільському — 46%.

Найвіддаленіше від укриттів розташовані автосервіси та автозаправні станції. Половина таких об’єктів перебуває на відстані понад 243 метри від найближчого сховища. Для аптек цей показник становить приблизно 100 метрів.

Кому дозволять працювати під час «жовтої» тривоги

Наразі заклади, які не мають власного укриття або доступу до відповідного сховища, можуть продовжувати роботу під час «жовтої» тривоги лише до 4 грудня та за згодою працівників.

Про запропоновані Міністерством економіки умови відтермінування 16 листопада повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, до 4 квітня 2027 року працювати зможуть підприємства, які до 4 грудня підтвердять початок робіт з облаштування укриття. Наступний термін — до 4 червня — передбачений для тих, хто вже розпочав будівництво відповідно до проєкту.

Для отримання такого відтермінування, як зазначив депутат, підприємцям доведеться підготувати «шість документів і жодного — від держави, яка за п’ять років не збудувала укриттів».

«Решта з 5 грудня під час «жовтої» тривоги зачиняється», — написав Железняк.

За підрахунками видання, якби такі обмеження діяли вже в жовтні, заклад, що працює у будні з 9:00 до 18:00, мав би залишатися зачиненим 38 годин. Це більше ніж чотири повноцінні робочі дні.

Чому бізнесу складно облаштувати укриття

Навіть якщо сховище розташоване неподалік, підприємцям потрібно самостійно домовитися про можливість ним користуватися. У Державній службі України з надзвичайних ситуацій пояснюють:

«Винятково балансоутримувач може визначити, чи можливо там укриватися, і визначати умови».

Якщо поблизу немає доступного підвалу чи іншого приміщення, бізнесу доведеться облаштовувати власне укриття. Такий варіант реалізує, зокрема, «Укрнафта»: компанія встановлює 13 бетонних сховищ на автозаправних станціях у Києві та області.

Для малого бізнесу будівництво укриття може стати серйозним фінансовим і часовим випробуванням. За інформацією Спілки українських підприємців, вартість мобільних сховищ зросла з 600–800 тисяч гривень до 1,2–1,4 мільйона гривень. Крім того, черга на виготовлення готових конструкцій може тривати до шести місяців.

Отже, підприємство, яке замовить укриття зараз, ризикує отримати його вже після 4 квітня — дати завершення першого етапу відтермінування.

«Держава дала собі на облаштування сховищ вісім років, а підприємцям — три місяці», — підсумувала податкова консультантка Тетяна Лисенко.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що в Україні на підконтрольній території налічується близько 60,5 тисячі укриттів, однак їхньої місткості вистачає лише для 55% населення. Водночас контроль за безпекою спеціальних просторів, які підприємства облаштовують для роботи під час повітряних тривог, залишається невизначеним.

Читайте також: Укриття для всіх мають лише 52% шкіл Києва: решта змушена вчитися у дві зміни або чергувати класи щотижня

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь