Від Козятичів до символу незламності: історія Бородянки, якій понад 800 років
Бородянка на Київщині відзначає День селища. Її історія налічує понад вісім століть, а доля населеного пункту тісно пов’язана з історією України, козацькою добою, війнами та боротьбою за незалежність. Сьогодні Бородянка відома також як один із символів незламності Київщини після російської окупації 2022 року.
З нагоди свята згадуємо, з чого починалася історія Бородянки та які цікаві факти пов’язані з цим населеним пунктом.
Перші згадки: від Козятичів до Бородянки
Історія поселення на місці сучасної Бородянки сягає 1190 року. Саме тоді в письмових джерелах згадується населений пункт під назвою Козятичі.
У 1240 році поселення знищили під час монгольської навали, однак згодом його відбудували.
Сучасна назва Бородянка вперше з’явилася в історичних документах у 1509 році. Вона згадується в грамоті польського короля, якою підтверджувалися права шляхтичів Макаревичів на володіння містечком. Походження самої назви досі достеменно невідоме.
Бородянка за часів гетьманів
У XVII столітті Бородянка перебувала у володінні різних власників. У 1650-х роках містечко з прилеглими селами належало гетьману Івану Виговському.
Після втрати ним гетьманства у 1659 році маєток передали Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирю. Однак польська адміністрація не визнала цих прав, і згодом Бородянка перейшла до різних польських магнатських родин.
У 1793 році, після другого поділу Речі Посполитої, населений пункт увійшов до складу Російської імперії.
Якою була Бородянка понад 100 років тому
У 1866 році утворили Бородянську волость. Наприкінці XIX — на початку XX століття містечко поступово розвивалося як місцевий торговельний і адміністративний центр.

На початку XX століття тут налічувалося 469 дворів і проживало близько 2850 людей.
У Бородянці працювали земська лікарня, пошта, аптека, школа, сільський банк, позикове товариство та 16 магазинів і торговельних лавок. Щомісяця проводили одноденні ярмарки.
У 1923 році Бородянка стала районним центром, а в 1957 році отримала статус селища міського типу.
Бородянка під час Другої світової війни
Під час Другої світової війни населений пункт перебував під німецькою окупацією з серпня 1941-го до листопада 1943 року.
За історичними даними, у війні брали участь 795 жителів Бородянки, 240 із них загинули.
російська окупація та символ незламності
Найважчі випробування сучасної історії Бородянка пережила у лютому–березні 2022 року. Під час повномасштабного вторгнення Росії селище опинилося під окупацією, а житлові квартали зазнали масштабних руйнувань унаслідок російських авіаударів та обстрілів.

Бородянку звільнили українські військові 1 квітня 2022 року.
Одним із символів трагедії та стійкості українців стала шафка з керамічним півником Васильківської майоліки, яка вціліла у зруйнованому будинку. Її фотографія стала відомою далеко за межами України.


Цікаві факти про Бородянку
- Бородянка має давньоруське коріння. Її попередницею було поселення Козятичі, відоме ще з 1190 року.
- Тут є археологічні пам’ятки. На території громади розташований курган Гореваха, датований приблизно II тисячоліттям до нашої ери.
- Бородянка має власний аеродром. Аеродром заснували у 1936 році. Згодом він став відомим завдяки авіаційним заходам і парашутному спорту.
- У селищі проводили фестиваль «Аерошок». Міжнародний фестиваль майстрів авіаційного спорту започаткували у 2013 році.
- Бородянка має власний етнофестиваль. Із 2017 року тут проводять регіональний фестиваль «Дерево роду».
- Погруддя Шевченка стало свідком окупації. Пам’ятник Тарасу Шевченку, встановлений на головній площі у 1999 році, був пошкоджений російськими окупантами у 2022 році.

Бородянка — це не лише давня історія, а й люди, які пережили важкі випробування та продовжують відбудовувати свою громаду.
У День Бородянки бажаємо її жителям миру, добробуту, відновлення та впевненості у майбутньому. Нехай селище розвивається, а його історія надалі поповнюється перемогами та щасливими сторінками.
Фото: з відкритих джерел
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.