25 жовтня у традиційному вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський оголосив про початок нової програми в рамках вже діючої «є-Підтримки». З 1 грудня кожен українець зможе отримати 1000 гривень від держави. Право на допомогу матимуть усі громадяни незалежно від віку (тобто це стосується навіть дітей). Витратити кошти можна буде всередині України на «українські товари та послуги».

За підрахунками голови держави, середньостатистична українська родина отримає таким чином декілька тисяч гривень допомоги, що стане в нагоді напередодні важкої зими. У зв’язку з цією ініціативою постає ряд питань: навіщо це робиться, чи справді це допоможе та, власне, звідки взяти гроші на виплати? Агентство UA.News вирішило розібратися в ситуації докладніше.

 

1000 гривень від держави: як це працюватиме та куди можна витратити?

Згідно зі словами Зеленського, стартуватиме програма вже з 1 грудня – як сказав президент, в цей день «гроші вже мають бути у людей». Витратити тисячу треба буде до лютого 2025 року включно. Над технічними деталями зараз працює Кабмін.
Отже, отримати 1000 гривень зможе кожен українець, навіть дитина. Ці гроші нарахують на картку «національного кешбеку», тож якщо ви хочете отримати тисячу, але раніше не користувалися цією державною програмою – доведеться почати.Судячи з усього, отримати допомогу зможуть лише ті, хто має застосунок «Дія». І хоча напряму президент про це не сказав, раніше «є-Підтримка» працювала саме таким чином. Хоча є вірогідність, що згодом заявки на отримання «Вовиної тисячі» можна буде подавати через ЦНАПи або аналогічні установи.

Отримані кошти можна буде витратити на:

• Оплату «українських товарів і послуг»: це може бути продукція в рамках «національного кешбеку» та комуналка;
• Ліки українського виробництва;
• Українські книжки та інші «культурні послуги» – тут, схоже, маються на увазі якісь виставки, театри, музеї тощо;
• Білети «Укрзалізниці»;
• Донати волонтерам та/або ЗСУ.

Тобто просто витратити гроші на що завгодно не вийде – принаймні, на початку дії програми.

 

З чого така щедрість?

Вочевидь, готуючи цю ініціативу, влада очікувала на позитивний фідбек від громадян. Втім, нову програму українці оцінюють переважно скептично.

В коментарях під новинами у ЗМІ та TG-каналах користувачі активно висловлюють свою негативну реакцію. Згадують і схожу за змістом «Юліну тисячу» (у 2008 році тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко роздала багатьом українцям по 1000 гривень в якості компенсації за втрачені кошти в Ощадбанку СРСР – ред.), і «Вітіну штуку» (аналогічна ініціатива від президента-втікача Віктора Януковича у 2012 році – ред.), і ту ж саму «ковідну тисячу»… Причому, з сумом пишуть люди в коментарях, якщо в 2008 та 2012 роках 1000 гривень була еквівалентна 125 доларам, то на сьогоднішній день це лише… 24 долари.

Однак що дивує народ найбільше, так це масова роздача грошей на фоні рекордного підвищення податків. «На дрони коштів немає, на бійців немає, на вчителів немає – а роздати всім по тисячі є?» – приблизно так виглядає типовий коментар стосовно даної новини.

Чому ж тоді в уряді вирішили, що ця програма викличе позитивну реакцію українців? Яка мотивація виплачувати гроші просто так? Є декілька варіантів:

• Це спроба простимулювати українську економіку шляхом «вкидання» на ринок великого обсягу грошових одиниць, які можна буде витратити виключно всередині країни. Що, в теорії, має збільшити споживчий попит.
• Можливо, влада таким чином хоче банально підняти свій рейтинг в очах українців, демонструючи турботу про народ.
• Є дещо конспірологічна версія, що так хочуть нехай дуже приблизно, але все ж підрахувати кількість населення в Україні.
• Ще одна «кулуарна» версія – підготовка електорату до можливих виборів у 2025 році.

Найцікавіше – а де ж взяти гроші на подібні ініціативи? На момент 2023-го «Дію», за офіційними даними, встановили близько 20 мільйонів українців. Тобто витратити на «Вовину тисячу» доведеться як мінімум 20 мільярдів гривень (це приблизно 500 мільйонів доларів). В бюджеті на цей рік такі кошти не передбачалися. Тож є вірогідність, що гроші як мінімум частково будуть не українські, а від наших міжнародних партнерів. Якраз нещодавно Україні схвалили чергові пакети кредитної та грантової фінансової допомоги. Можливо також, що в ОП вирішили негласно «потрусити» українських олігархів та великих бізнесменів: така практика в нашій країні діє вже не одне десятиріччя.

 

Чи принесе користь ця ініціатива?

В цілому варто розуміти, що гроші для людей зайвими не бувають – особливо під час війни. Навіть тисяча гривень може статі в нагоді студенту, багатодітній матері або старенькій бабусі, яка зможе витратити їх на ліки. Тут спадає на думку «ковідна тисяча» за вакцинацію часів пандемії.

Тоді цю програму досить сильно критикували. Втім, вона нехай і короткочасно, але все ж підтримала економіку та збільшила споживчий попит. Українці витратили всередині країни близько 640 мільйонів «ковідних гривень».

Однак ефект навіть тоді все одно був досить обмеженим та нетривалим. А в умовах війни, коли на рахунку в держави кожна копійка, а сума в 1000 гривень через інфляцію та девальвацію національної валюти вже майже не має серйозної купівельної спроможності, подібні ініціативи викликають величезний скепсис як з боку експертної спільноти, так і з боку простих громадян.

 

Що думають експерти?

Думки розділилися. Наприклад, заступник мера Маріуполя Петро Андрющенко звернув увагу на те, що одночасне вкидання величезної грошової маси в економіку гарантовано почне розганяти інфляцію.

«Соромлюся спитати – звідки гроші? Який відсоток інфляції очікуємо зі старту та як швидко курс валют почне кардинально змінюватись у дуже неприємний бік?», – написав Андрющенко в Telegram.

Нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк називає ініціативу не інакше як «ідіотизм» і «популізм» та не розуміє, яким чином Київ пояснюватиме партнерам такі рішення. Мовляв, ми постійно просимо грошей, а потім просто роздаємо їх всередині країни. До того ж, застерігає депутат, через дію програми можуть знову зрости податки.

«Що б вже закінчити тему з цим ідіотизмом про 1000 грн, якою наші популісти вирішили рятувати свій падаючий рейтинг перед зимою. В новому меморандумі МВФ є чіткий текст, що якщо видатки значно зростуть, уряд буде зобов’язаний… ще підняти податки… Ми поки не знаємо ні скільки грошей хочуть закласти на цей популізм, ні як це пояснять партнерам. Але буде просто трагікомічна ситуація, якщо покривати цей популізм доведеться підняттям… ПДВ», – написав нардеп у себе в TG-каналі.

Втім, є й інші думки. Політолог та директор «Українського Інституту Політики» Руслан Бортнік вважає, що новина про виплату 1000 гривень буде позитивно сприйнята частиною українців.

«Передусім це матиме інформаційний вплив. Це якась невеличка, але позитивна новина для українців. Мені здається, що з цією метою все і робилося, щоб ці кошти прийшли взимку, коли очікується падіння настроїв, ріст соціального песимізму. Ця ідея для цього і придумана: для підвищення оптимізму, для підвищення підтримки влади… Крім того, зверніть увагу, що це ще один інструмент, який спрямований на реалізацію програми національного кешбеку. Оскільки ці кошти будуть виплачуватися на карти національного кешбеку. Тобто тут дві мети», – сказав Бортнік в коментарі UA.News.

Політолог припускає, що західні партнери можуть не дуже зрозуміти такі ініціативи уряду. Але загалом як мінімум частина суспільства все ж сприйматиме допомогу з радістю.

Схожої думки дотримується і політолог Володимир Фесенко. Він відкидає звинувачення влади в популізмі, оскільки вибори, на думку експерта, поки не плануються. Та й на рейтинги це суттєво не вплине, адже сума досить невелика. А от економіку підтримати може.

«Загальна сума грошей (на програму – ред.) – десь 30 мільярдів гривень… Сума чималенька. Чи є згода від наших партнерів — питання не до мене… Мета ж дуже проста: намагання стимулювати внутрішній попит, внутрішнє споживання. Саме тому гроші роздають всім. Це не соціальна допомога, хоча для деяких родин виглядатиме саме так. Це має компенсувати проблеми, які виникають зі збільшенням податків та військового збору, має підтримати економіку… Частина населення відреагує на виплати позитивно, але на рейтинги влади це суттєво не вплине. Занадто маленька сума. Електоральний ефект мінімальний. Але економічно — ну, це трошки простимулює внутрішнє споживання», – сказав політолог нашому журналісту.

Підбиваючи підсумки, можна зробити наступні висновки: програма ще не стартувала, але вже викликала суспільний резонанс з ухилом у негатив. Втім, вже зараз зрозуміло, що вона все ж скоріше дасть якийсь обмежений ефект та тимчасово «підживить» економіку. Однак на іншій чаші терезів – ризики інфляції, невиправдані та не закладені в бюджет витрати на десятки мільярдів гривень, нерозуміння та негатив з боку народу, частини експертної спільноти та західних партнерів і, врешті, дещо сумнівна користь. Адже виплата буде разовою, сума – невеликою, а перелік, куди її можна витратити – дуже обмеженим.

Микита Трачук