Від комп’ютерного сервісу до лабораторії БПЛА: Олексій застосовує цивільний технічний досвід у 123-й бригаді
Олексій — військовослужбовець лабораторії безпілотних літальних апаратів 123-ї окремої бригади безпілотних систем.
Історію бійця бригада оприлюднила у соцмережах.
Після поновлення на військовій службі він знайшов своє місце в технічному підрозділі, де займається ремонтом, налаштуванням і модернізацією безпілотників. У пригоді стали знання, здобуті ще до війська: раніше Олексій працював у комп’ютерному сервісі та системному адмініструванні.
До 123-ї бригади він потрапив завдяки рекомендаціям військовослужбовців, які добре відгукувалися про підрозділ. Для Олексія було принципово важливо знайти посаду, де він міг би застосувати власні технічні компетенції та бачити практичний результат своєї роботи.
«Основна причина була в тому, що я хотів займатися справами, у яких я компетентний, які я можу виконувати. Це технічні питання, ремонти, усе з цим пов’язане. Бо на попередньому місці служби це були більш адміністративні й, скажімо так, малоефективні завдання», — пояснює військовий.
Ремонт і підготовка безпілотників
У лабораторії Олексій працює з безпілотниками DJI та Autel. Його основні завдання — відновлення пошкоджених апаратів і підготовка нових до використання. Це передбачає налаштування та технічну перевірку обладнання, адже дрони, які надходять із заводу, не завжди готові до застосування в умовах бойових дій.
«Основні завдання нашого підрозділу — це дрони DJI, Autel. Це ремонти після пошкоджень, підготовка нових бортів: анонімізація, налаштування. Вони за замовчуванням приходять із GPS, непідготовлені, не прошиті, а це небезпечно для пілотів під час використання. До того ж вони вразливі до РЕБ. Усі ці нюанси потрібно врахувати, підготувати дрон перед використанням і вже потім передати в роботу», — розповідає Олексій.
Робота лабораторії не обмежується ремонтом. Фахівці постійно шукають нові технічні рішення та вдосконалюють наявні системи. Один із напрямків, над яким працює підрозділ, — дистанційне керування безпілотниками. Такий підхід дає змогу оператору перебувати на віддаленій позиції, а не безпосередньо біля місця запуску.
«Багато ремонтів, якихось модернізацій, бо все змінюється дуже швидко і треба встигати. З нових рішень є система дистанційного керування. Тобто пілот не обов’язково сидить на позиції, він може перебувати в умовно безпечному місці. В ідеальному варіанті — десь у кафе, пити каву й керувати дроном. Це цілком реальні речі. Якраз у цьому напрямку теж зараз пробуємо працювати, шукаємо цікаві рішення», — каже військовослужбовець.
Знайти своє місце у війську
Нинішнім місцем служби Олексій задоволений. Він наголошує, що має змогу виконувати завдання відповідно до своєї кваліфікації, закривати технічні потреби підрозділу та бути корисним. Додатковою перевагою стала можливість проходити службу в місті, де він проживає.
Окремо військовий звертається до тих, хто хоче змінити місце служби та знайти посаду відповідно до власних умінь. За його словами, кожна ситуація індивідуальна, однак нині існують спрощеніші механізми переведення.
«Кожен випадок індивідуальний, у кожного своя історія та свої причини. Але зараз уже є більш легальні, спрощені варіанти переведення. Можна пробувати. У моєму випадку тоді ще не було цієї програми», — зазначає Олексій.
Він радить військовослужбовцям не відмовлятися від пошуку підрозділу, де їхній цивільний досвід і професійні навички можуть бути максимально корисними. Зокрема, у 123-й бригаді є різні спеціальності та напрямки роботи, які потребують фахівців із технічною підготовкою.
«В ідеалі, мабуть, це має бути через мобілізацію або рекрутинг, добровільно, бо є безліч підрозділів і в нашій бригаді — безліч напрямків. Тобто домовляйтеся, мобілізуйтеся, пробуйте шукати своє місце», — говорить військовий.
Важливим інструментом пошуку Олексій називає рекомендації та горизонтальні зв’язки між військовослужбовцями. На його переконання, якщо людина розуміє, що може бути ефективнішою на іншій посаді, варто самостійно шукати таку можливість, а не чекати, поки ситуація зміниться.
«Тут багато що працює на рекомендаціях, через горизонтальні армійські зв’язки. Тому я думаю, що варто пробувати. Якщо людина відчуває, що може бути більш корисною, виконувати роботу відповідно до своєї компетенції, то чому б не спробувати? Не варто сидіти й чекати, що якось само вирішиться. Треба докладати певних зусиль», — підсумовує Олексій.
Його історія демонструє, як цивільні технічні навички можуть знайти застосування у війську. Досвід роботи з комп’ютерною технікою став основою для нової спеціалізації, а ремонт і модернізація безпілотників — способом безпосередньо посилювати спроможності підрозділу.
«Кожен виїзд — різні ситуації» — раніше «Гога» працював радіомеханіком, нині застосовує цивільний досвід у війську
