ЮНЕСКО (UNESCO) — Організація Об’єднаних Націй з питаннях освіти, науки і культури (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization).

Які функції виконує та скільки країн входить до ЮНЕСКО — читайте детальніше на Фактах ICTV.

Що таке ЮНЕСКО та яка історія заснування

ЮНЕСКО — це міжнародна міжурядова організація, спеціалізована установа ООН.

Офіційно почало існувати з 4 листопада 1946 року, коли набрав чинності (після ратифікації двадцятьма країнами) Статут Організації.

Документ був підписаний представниками 44 держав на установчій конференції в Лондоні 16 листопада 1945 року. Після цього ЮНЕСКО змінило Міжнародний інститут інтелектуальної співпраці, який був заснований 9 серпня 1925 року.

Штаб-квартира розташована в Парижі у Франції. Організація налічує 67 регіональних, кластерних і національних офісів та підрозділів, які розташовані у різних частинах світу.

Керівні органи – Генеральна конференція і Виконавча рада.

Генеральна конференція визначає напрями i загальну лінію діяльності організації, затверджує середньострокову стратегію та її програму, бюджет на кожні два роки, схвалює проєкти міжнародних конвенцій й рекомендацій, призначає генерального директора (за рекомендацією Виконавчої ради), обирає членів Виконавчої ради, а також розглядає iншi важливі питання діяльності.

Наразі ЮНЕСКО об’єднує 194 країн-членів та 12 асоційованих членів.

Офіційними мовами ЮНЕСКО є:

• англійська;
• арабська;
• іспанська;
• французька;
• китайська;
• російська.

Робочими мовами секретаріату вважаються англійська та французька.

Основні завдання організації та що означає “під захистом ЮНЕСКО”

ЮНЕСКО спрямовує свої зусилля на захист культурної та природної спадщини, забезпечення якості освіти, підтримку свободи слова та доступу до інформації.

Організація прагне зберігати та охороняти культурні об’єкти, природні ландшафти, наукові відкриття та освітні ресурси, що мають всесвітнє значення. Об’єкти, які потрапляють під захист ЮНЕСКО, визнаються надзвичайно важливими для всього людства.

Такі пам’ятки додаються до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У цей перелік входять історичні, культурні та природні об’єкти, що потребують захисту через свою унікальність та цінність. Прикладом є Софійський собор у Києві, Велика китайська стіна, Галапагоські острови тощо.

Об’єкти, що підпадають під захист ЮНЕСКО, отримують підтримку в охороні та відновленні, зобов’язані дотримуватись міжнародних стандартів збереження.

Визнання ЮНЕСКО допомагає залучати ресурси для захисту, а також підвищує обізнаність про цінність культурної та природної спадщини.

Основними сферами компетенції ЮНЕСКО є:

• освіта – від дошкільної до вищої та безперервної (зокрема освіти для дорослих, спеціальної, професійно-технічної, превентивної та екологічної);
• природничі, соціальні, точні та гуманітарні науки;
• культура i міжнародне культурне співробітництво;
• гендерна рівність;
• засоби масової інформації, інформатика та комунікація.

ЮНЕСКО також активно підтримує проєкти, спрямовані на боротьбу з дискримінацією, зміцнення свободи слова та забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

План практичної діяльності розрахований на шість років. На основі такого плану складаються три дворічні програми.

Тож робота ЮНЕСКО здійснюється за такими головними напрямами:

1. Велика програма I – Освіта.
2. Велика програма II – Природничі науки.
3. Велика програма III – Соціальні та гуманітарні науки.
4. Велика програма IV – Культура.
5. Велика програма V – Комунікація та інформація.

Завдяки своїм ініціативам ЮНЕСКО грає важливу роль у захисті світової спадщини, просуванні науки та культури, створенні можливостей для освіти та міжнародного діалогу. Визнання та участь у діяльності ЮНЕСКО стають символом значущості і надійного захисту для культурних і природних цінностей.

Захист ЮНЕСКО допомагає зберігати спадщину для майбутніх поколінь і створює платформу для об’єднання країн у вирішенні глобальних питань.

Джерело: UNESCO, Міністерство закордонних справ України